Що спільного і відміного у вживані не і ні у прислівниках та інших частинах мовлення

1. Кожна з двох шкірно-м’язових рухомих складок, що утворюють краї рота у людей і тварин. Юзя нагнулась над книжкою, і губи.. почали тремтіти (Л. Укр., III, 1952, 642); Кінь, почувши волю, підійшов до воза, довгою губою почав підбирати сіно (Чорн., Потік.., 1956, 78); * Образно. До готового хліба губа знайдеться! (Мур., Бук. повість, 1959, 298); * У порівн. Білий мішок з мукою важко розсівся коло буфета, закопиливши, наче губи, свої краї (Коцюб., II, 1955, 359); // Рожеві, червонуваті краї цих складок, що є зовнішньою частиною слизової оболонки ротової порожнини. Карі очі чорніли, як терен; невеликі повні губи червоніли, як вишня в зеленому листі (Н.-Лев., II, 1956, 224); Жінка злегенька розтулила червоні підфарбовані губи (Досв., Вибр., 1959, 206).

∆ За́яча губа́, мед. — природжене ненормальне роздвоєння верхньої губи в людини. Він.. провів багато пластичних операцій.. заячої губи, вовчої пащі, дефектів носа (Наука.., 9, 1961, 60)

На передньому плані картини бачимо невеличкий струмок. В ньому чітко відображено сіруватий колір осіннього неба. Дерева вкриті пізнім золотом, а кущі, що зображені зліва сяють багрянцем.

По центру картини намальовано будиночок. Він є доволі невиразним і теж передає осінній настрій. Здається, що тут зображено середину жовтня – листя вже змінило барви, але ще не опало.

На задньому плані художник окреслив лінію гір, які доповнюють картину. Перед ними видніються високі смереки.

Картина оповита легким сумом, але вона передає спокій тому, хто буде на неї дивитися.