Вустами літературних героїв Ромео і Джульєтта жити це​

Кожна  пора року по-своєму змінює садок біля мого дому.

  Взимку він спить під білим покривалом. Іноді пташка порушить цей глибокий сон. Весною яблуня, малина, смородина одівається у чудовий білий цвіт. На клумбах звеселяють погляд острівці різнобарвної примулки: жовтий, білий, фіолетовий. Літом зелений колір набуває насиченого відтінку. Весело щебечуть пташки. Чарівниця осінь дарує щедрий урожай червоних та зелених соковитих яблук. Розфарбовує листя у жовтий і золотистий кольори. Сухе листя опускається на землю. Дбайливі господарі зберуть опале листя та сухі гілки. Сад уже в очікуванні зими.

-привіт друже!
-привіт.
-а тичув що у нас в школі буде проходити змагання, на самий традиційний одяг українців?
-звісно що чув. Я думаю прийти у моїй новій футбольці та джинсах.
-ти що? це ж не український одяг! Український одяг це: вишиванки, вінки, шаравари, та багато іншого.
-Так мій одяг теж на україні зроблений...
- так, але він не є українським, ще з давніх давен люди носили гарні убрання, вишиті квітами та візерунками. Мало хто зараз так одягається, тому школа й улаштувала конкурс. 
-добре що я тебе зустрів, а то б виглядав як клоун!
-не забудь підготувати український танец.
-не забуду, але що танцюють українці?
-це веселі пісні, розважливі, жартівливі, вибирай яку хочешь!
-дякую. Добре, я побіг собі вишиванку купляти, ще зустрінемося. Бувай
-бувай!