7. Яке із речень відповідає поданій схемі?(розділові знаки опущено):[ ], (...), (...), (...), (...), (...):А. Коли б спитав мене хто-небудь яку музику любив уранньому дитинстві який інструмент яких музик ябсказав що більше за все я любив слухати клепання коси(О.ДовженкоБ.3 цiї хвилини все те що він бачив навколо себе чув івідчував повнилося для нього новим змістом йому нібивставили інші очі і він ними бачив тепер те чого ранішене помічав йому ніби підмінили душу і він відчував теВ. Ми милуємося природою і те що в кожного з нас у ціхвилини відкриваютьсясерця на зустрічкрасі здружуєнас (В.Сухомлинський)Г. Страшні слова коли вони мовчать коли вонизненацька причаїлись коли не знаєш з чого їх почать бовсі слова були уже чиїмись (Л.Костенко). ів​

Небезпечний перехід

План

1. Звичайний день.

2. Перехід дороги не за правилами.

3. Небезпечна пригода.

4. Небачене везіння.

5. Мої висновки.

Цей випадок трапився навесні. Я ще тоді навчався у четвертому класі. Ми з татом часто прогулювалися вулицями міста. Ідемо якось вулицею і бачимо хлопчика, який переходив дорогу не по пішохідному переходу, а перебігав її там, де не було світлофора. Коли ж хлопчина біг, якраз на середині дороги у нього підвернулася нога, він упав та забив коліно. У ту ж мить їхали дві автівки. На щастя, водії встигли загальмувати, бо за кермом в середині обох машин знаходилися справжні професіонали. Це було небачене везіння! Мій тато обережно витер серветкою з чола холодний піт: ми ледве не стали свідками страшної катастрофи. А хлопцеві пощастило ще й тому, що поруч опинився лікар і надав бідоласі медичну до

Отже, вкотре я переконався, що не треба перебігати дорогу там, де не можна.

Одного разу почався сильний дощ. Спочатку декілька, а потім більше й більше падало крапельок на землю. Вони немов раділи своєму падінню. Згодом ціла вулиця ледь не пливла по воді. Одна краплинка легко приземлилася і впала у джерельце. Вона вже була майже на дні, як десь далеко побачила світло. Їй стало цікаво і вона подалася туди. Там краплинка побачила фабрику, на якій виготовляли ліки. Вона вскочила в одну пляшечку і побачила те, чого ніяк не сподівалась. На неї дивились такі ж, як вона краплинки і усміхались. Вони розказали їй про себе і про їхню важливу роботу (адже з них виготовляють ліки). З того часу вони потоваришували.

Після того, як друзі-краплинки попали в аптеку, лікарства для полоскання горла купив чоловік в якого захворів хлопчик. Коли хлопчик полоскав горло вода потекла по трубі в каналізацію. Краплинці так сподобалося те, що вона допомагає діткам лікуватись, що вона знов захотіла потрапити на фабрику. Побачивши на березі жабку вона почала просити в неї до Жабка погодилася їй до Вони йшли і йшли і побачили пікнік.

Там сиділо четверо дітей. Одна дівчинка сміялась і почала давитись. Краплинка дуже захотіла їй до Вона і її друзі з такою силою стрибнули дівчинці в рот, що жу. Тепер краплинка з своїми подругами живуть і гуляють по небу. Коли вони сміються, то просять сонечка посвітити проміння на землю, а коли сумують то просять вітру і падають дощиком на землю. Тоді вони відвідують жабку. Потім повертаються додому. А на небі світить сонце. З'являється веселка.