Без якої книги я неуявляю своє життя? ? (міні твір)

я не уявляю своє життя без енциклопедії.адже тільки в енцеклопедіях можна дізнатися щось наукове.а також без абетки якої ми намагалися читати в 1-шому класі.

 

я не уявляю своэ життя без книги біблії. адже в біблії написане все минуле, описані всі хто вірно слугував богу. біблія це свята книга, і без неї я своє життя не уявляю!

Укожної людини є багато друзів і приятелів. але найкращий друг може бути лише один. з ним завжди можна поділитися секретом, порадитися. саме він може підтримати в скрутну хвилину. з ким, як не з найкращим другом, можна приємно поспілкуватися на різні теми, в тому числі улюблені. у мене є такий друг. звуть його «ім'я» . йому «вік» років. він невисокого зросту, стрункої статури. у нього карі очі, невеличкий прямий ніс з горбинкою і світло-русяве волосся. одягається стильно, намагається стежити за модою. «ім'я» добре вихований і чемний: у громадському транспорті завжди поступиться місцем літнім людям. з теплом і турботою ставиться до рідних. коли у нього захворіла бабуся, «ім'я» всі літні канікули провів, за нею. крім цього, у вільний від навчання час «ім'я» любить грати у футбол, проводити час з друзями. одного разу «ім'я» зателефонував мені і запросив пограти з ним у футбол. я сказав йому, що не можу, так як потрібно навести порядок в квартирі. мій друг, не замислюючись, прийшов мені на . ми взялися за прибирання. впоралися дуже швидко. у підсумку - квартира сяяла від чистоти. я подякував «ім'я» , і ми разом з ним пішли грати у футбол. я щасливий, що у мене є такий чудовий друг, як «ім'я» і дуже ціную його дружбою.

Одного разу я йшла по вулиці і побачила мале  цуценя, таке ніжне і розгублене, що сердце болісно стиснулось. він самотньо сидів у порожньому парку, трохи змокший від нещодавного дощу. в нього були великі темнокоричневі очі, палкі і розуміючі. я підійшла ближче і побачила червоний ошийник у ньго на шиї з блискучою підвіскою. на ній було написано плямко. і дійсно, шерсть у цуценяти була коротка і вся в коричневих плямах, ніби від фарби. я взяла плямка на руки і віднесла додому. він тремтів і тулив до мене мокрий носик, і ніби обіймав мене маленькими лапками. прийшовши додому я вимила його і витерла, він зігрівся і почав весело бігати по квартирі. тепер плямко мій кращий друг.