80 Виконайте синтаксичний розбір речення.Колись, за незапам'ятних часів, жив собі на якогось краюневідомий кочовий народ, випасав свої стада з віку в вік, перебираючись з місцяна місце (А. Матвієнко​

Відповідь:

На фото

Пояснення:

Дивимося:

Лісова пустунка
Якось влітку ми з татом пішли у ліс по гриби. Довго ми ходили лісом і раптом я почув стрекіт - спочатку з одного боку, а потім з іншого. "Хто це стрекоче?" - спитав я у тата. "Хось жартує над нами!". Тато посміхнувся і сказав: "Це руда пустунка-білочка. Ось вона, дивись!". І тут я побачив білку, яка сиділа на гілці сосни і стрекотала. Ми пригостили лісову пустунку горішками, поклавши їх на землю. Білочка хутко перетаскала горіхи у свою домівку, а потім підійшла до нас, щось прострекотала і побігла геть. Мабуть, так вона подякувала нам.

Біля нашого села стоїть ліс. Великий, старий. А у лісі на галявині є криниця. Але чомусь люди боялися з тієї криниці воду брати. Вважили, що отруйна в ній вода. Знали б вони, скількох людей врятувала та криниця від смерті. Так й у цьому році сталося. Приїхали до нас родичі з міста. Захотіли вони до лісу піти, погуляти. Годину немає їх, дві. Почали ми за них хвилюватися. Лише ввечері прийшли вони додому. І розповіли нам, що з ними сталося. Занадто далеко зайшли вони в ліс. Так і заблукали. Звали на поміч, але ніхто не чув їх, тому й не відкликався. А день був жаркий. Так і сонячний удар отримати не довго. Пройшли вони ще далі. Раптом бачуть, на галявині криничка. Підійшли, набрали води, напилися. А вода в тій криниці - справжнє диво. Солодка, прохолодна. Так і врятувала лісова криничка наших родичів від спраги.