А) відокремленими означеннями; б) відокремленими прикладками; в) відокремленими обставинами (вправа виконується за трьома варіантами 1. Степ, оповитий тишею, дихав пахощами росяних трав. 2. Солов’ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна. 3. Старий Дніпро, розливши плесо сиве, ген-ген в спокійнім мареві дріма. 4. Ніжні зорі, білі, непрозорі, спадали з неба. 5. Дніпро, велична ріка мого дитинства, несе свої могутні хвилі у Чорне море. 6. Усяка пташечка, радіючи, співала. 7. Світла ніч стояла над горами. Чиста, прозора, вона чувала наскрізь. 8. Нам, зодчим, вдячна за труди земля. 9. А дуб стоїть незламно, незважаючи ні на що. 10. Скроплений живлющою росою, росток пробився на безмежжі нив. 11. Дуже красиві давні міста України, особливо Київ і Львів.

а) Ось крамничний пшеничний несу радо хліб (С. Долгошеєнко).б) Удовина хата була висока світла й дзвінка (М. Стельмах).в) Непересічною здається нещодавня знахідка в Чернігові 
великого давньоруського скарбу (В. Коваленко).г) Поверніть мене до класу срібним покликом дзвінка (Б. Олійник).3. Члени речення, які відносяться до одного й того самого 
члена речення й виконують однакові синтаксичні функції, 
називають...дні члени поєднано
протиставними сполучниками. 

а) Мово рідна! Красо моя! У тобі мудрість віків, і пам'ять 
тисячоліть, і зойу матерів у годину лиху, і переможний 
гук лицарів у днину побідну, і пісня серця дівочого в 
коханні своїм... (С. Плачинда).б) Ми за згоду, волю, віру воздамо молитву щиру
ІД. Білоус).в) За Вишгородом стоїть на Дніпрі сиза, проте з жовтим
сутінком імла (/. Нечуй-Левицький).г) Які неповторні шляхи випрядає нива: вона то стрясоне
дужими й м'якими крилами й до самого обрію летить, 
то враз відкинеться назад, стихне, як пісня (П. Загребельний).10. Яким членом речення виступає узагальнювальне слово в поданому реченні?

Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі, і тиша в тиші, і тумани в полі (Б. Олійник).а) Присудком;б) додатком;в) обставиною;г) підметом.11. У якому реченні при узагальнювальному слові слід ужити тире?а) Папери були скрізь і на столі, і на полицях, і навіть стіни 
були обліплені ними (М. Коцюбинський).(Критко)

Про творчість Тараса Григоровича Шевченка говорити складно, а розповідати - довго. Складно, тому що Великий Кобзар – найвидатніший український письменник та поет. Довго, тому що за своє відносно коротке життя йому вдалося написати стільки просто неймовірних творів! Я спробую згадати найпопулярніші твори Шевченка та мої найулюбленіші.

По-перше, все розпочалося з «Кобзаря» - збірки творів Шевченка, яка вийшла в світ у 1840 році. Кожен з 40 віршів збірки – справжній шедевр літератури: образи, теми, художні засоби – влучні, цікаві, мелодійні. Мова Кобзаря – вишукана, літературна, але при цьому народна, зрозуміла всім.

«Реве та стогне Дніпр широкий …» - мій найулюбленіший вірш. Завдяки різноманітних словам та приголосним авторові вдається перенести читача на схили української річки, бурхливої, живої. Мимоволі тобі стає страшно – ніби ти воюєш з річкою, яка хоче вийти з берегів.

Неймовірно сильним є твір «Сон» - поету сниться, як він літає над всією Російською імперією та дивиться на несправедливість. Бачить нещасних кріпаків, в’язнів Сибіру, голодну удову, солдатів. Автор описує сучасних йому господарів життя – багатіїв, чиновників, царську родину. За цей правдивий опис тогочасної ситуації Тарас Григорович був відправлений на заслання.

«Стоїть в селі Суботові…» - вірш, де видно авторське ставлення до підписання Березневих статей Б.Хмельницького з Московським царством. Суботів – село, де жив гетьман. На думку Шевченка, після війни з Польщею (1648-1654) Б. Хмельницький підписав угоду з Москвою, визнавши її владу над країною. Практично, від однієї неволі українці перейшли в іншу. «Стоїть в селі Суботові домовина України…»

Загальна творчість великого поета нараховує дуже багато творів, кожен з яких є сильним за темою, красивим за формою.