Розставте розділові знаки у складносурядних реченнях. I. В країнах теплих, полудневих злітає дощ із хмар рожевих і переймають на путі його проміння золоті. 2. Tільки дуб стоїть у листі і калинонька в намисті. 3. Грає й сяе, мов самоцвітне каміння, чиста роса то стрільне вам у вічі тоненькою голочкою жовтого цвіту то зачервоніє круглою горошиною то засиніє синьоцвітом. 4. Сам вперед іди і другого за собою веди. 5. Нас ворог сто разів хотів зламати та ми лиш гартувалися в борні. 6. Всім серцем любіть Україну свою і вічні ми будемо з нею. 7. Калиноныка буде цвісти а ти, синку, будеш рости. 8. Скільки ж то сили і скільки то муки! 9. Степ і вітер, степ і тиша. 10. Та пройдуть роки й виллються на папір сміливі бунтарські рядки i облетять вони весь світ і обезсмертять на віки вічні іх творця- великого сина України Тараса Шевченка. 11.3 глибини землі цупке коріння тягне цілющі соки і на живих гілках дуба проростають зелене листя і молоде пагіння і тугі жолуді в'яжуться на вітах, як заперечення старості і вмирання. 12. Чи не омана це чи не хвороблива часом уява моя викликає галюцинацію сміху?

ответ:I. В країнах теплих, полудневих, злітає дощ із хмар рожевих, і переймають на путі його проміння золоті. 2. Tільки дуб стоїть у листі і калинонька в намисті. 3. Грає й сяе, мов самоцвітне каміння, чиста роса: то стрільне вам у вічі тоненькою голочкою жовтого цвіту, то зачервоніє круглою горошиною, то засиніє синьоцвітом. 4. Сам вперед іди і другого за собою веди. 5. Нас ворог сто разів хотів зламати, та ми лиш гартувалися в борні. 6. Всім серцем любіть Україну свою, і вічні ми будемо з нею. 7. Калиноныка буде цвісти а ти, синку, будеш рости. 8. Скільки ж то сили і скільки то муки! 9. Степ і вітер, степ і тиша. 10. Та пройдуть роки, й виллються на папір сміливі бунтарські рядки, i облетять вони весь світ, і обезсмертять на віки вічні іх творця- великого сина України Тараса Шевченка. 11.3 глибини землі цупке коріння тягне цілющі соки- і на живих гілках дуба проростають зелене листя і молоде пагіння, і тугі жолуді в'яжуться на вітах, як заперечення старості і вмирання. 12. Чи не омана це, чи не хвороблива часом уява моя викликає галюцинацію сміху?

До маминого дня народження ми з бабусею вирішили підготувати для неї сюрприз. У новенький ящик насипали придбаного в магазині «Садівник» ґрунту й висадили розсаду айстр сорту «Міледі». Майбутню «клумбу» прилаштували на кухонному підвіконні, адже там завжди сонячно. Знаєте, що було найважче? Не допустити, щоб мама ту розсаду побачила. Коли мама прямувала до кухні, брат Сергійко відволікав її увагу розмовами, а я у цю мить героїчно затуляла підвіконня собою.
  Бабуся справно поливала зелені кущики, а ми з братом раз на тиждень «підгодовували» їх мінеральними добривами. Як ми переживали, щоб квіти не захворіли на свої квіткові недуги! Скільки книжок про рослини прочитали! 
  Яка це була радість — подарувати мамі квіти не куплені, а вирощені й випещені власними руками!

У великих водах  народилася балакуща риба, засмучені батьки сподівались, що з віком балакущість риби зникне. Але це не проходило, її балакучість набрала такої вправності, що батькам було соромно, що вони одна родина. Балакуща риба була дуже добра і не розуміла, чому сумують батьки, їй подобалось говорити. Але бачачи, як батьків убиває неслава, балакуща риба попрощалася з блакитними водоростями, де жила її рідня, і попливла шукати іншого табуна. Але і в іншому табуні говорющій рибі не знайшлося співрозмовника, коли вона починала говорити всі риби мовчки затулялися плавниками й тікали. Скоро  стало відомо, що балакуща риба, говорячи без упину, заважає рибам зосередитися, а це порушує гідність риб’ячу. Тому вся рибна громада ухвалила безслівний присуд, який був намальований верховодами на верхніх верствах води, щоб балакущу рибу видалили з води

Джерело: http://dovidka.biz.ua/govoryushha-riba-skorocheno/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua