Випиши числівники у дві колонки: в першу-кількісні, а в другу – порядкові Чотири, перший, третій, сьомий, двоє, четверо, чотириста, один, тисячний, шістдесят, шістнадцятий, двадцять третій, сім, десятий, одна друга, три п’ятих.

Кількісні:

чотири ,двоє, четверо, чотириста, один , шістдесят, сім, одна друга, три п'ятих.

Порядкові:

перший, третій, сьомий, тисячний, шістнадцятий, двадцять третій, десятий.

(написав врядок, аби не тратити багато часу)

Моя бабуся Я люблю свою бабусю, і всі віхідні дні провожду з нею.Бабуся невеличка на зріст, худенька, з блакитними очима.Риси обличчя виразні, чітко окреслені, правильні.Вони вказують на те, що раніше вона була красунею.Особливо мені подобаються ії очі . В ії погляді ніколи не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. її голубі очі випромінювали тепло і щирість навіть тоді, коли бабуся гнівалась. Коли б я не приїхав (або не приїхала, це вибираеш ти), на бабусі була біленька зусточка.Бабуся знає багато казок, і мені подобається слузати її тизу неквапливу оповідь.Ось така вона, моя люба бабуся.

   Твір-опис людини пропоную скласти так:
   Щотижня я їжджу провідувати свого дідуся. Його звати Микола і він є дуже щирою та доброю людиною. Дідусь мій невеличкий на зріст. Він не повний, а худенький. Дід Микола вже сивий, а його обличчя рясно вкрите зморшками. На його обличчі завжди щира посмішка. Очі в дідуся блакитні, брова густі, а ніс великий.
   Очі діда Миколи сповнені любов'ю до оточення. Він завжди радіє, коли ми приходимо до нього. Завжди до вихідних він купує цукерки та фрукти бо знає, що я це люблю. Та й я у свою чергу намагаюсь зробити для нього щось приємне. Я щасливий, що маю такого діда.