6. Закінчення -а (-я) у формі родового відмінка однини мають обидва іменники рядка * а) кілометр, град;б) відсоток, Кавказ;в) кілограм, шлунок;г) долар, університет.​

Відповідь: В) кілограм, шлунок.

В) Кілограм-кілограмА, шлунок-шлункА

А) Кілометр-кілометрА, град-градУ

Б) Відсоток-відсоткА, Кавказ-КавказУ

Г) Долар-доларА, університет-університетУ.

Відповідь:

Весна. На вулиці світить яскраве сонечко, як усмішка моєї мами. Маленькі струмки течуть прямо по сходах, то мов річка у Карпатах. Горобці щебечуть. Маленька дівчика пригає по калужам, як заєць по огороду збирає моркву. Дерева вкриті пупянками. Скоро буде зелене листячко висіти. Починають гудіти бджоли.Бачиш – полетів перший метелик. Це кропивниця. Невже вона встигла так швидко вирости? Звичайно, ні. Є такі метелики, що не гинуть від холоду, а залізуть кудись у щілину й перезимують там, пересплять до весни. Так і кропивниця. Тому вона й перша серед метеликів з'являється. Розцвітають перші лісові квіти. Спочатку на мокрій землі з'являються білі проліски. А потім - жовті та фіолетові крокуси. З кожним днем в лісі все більше квітів: примули, медунки, незабудки, дзвіночки, конвалії, дикі нарциси, дикі тюльпани! Комахи метушаться над ними, збирають перший нектар. Я дуже люблю цю пору року. Час, коли можна вийти в легкій курточці та не укриватися від холодного вітру. Коли повітря пахне свободою і теплом. Я люблю гуляти вулицями та насолоджуватися кожним моментом. Природа оживає на очах!

Пояснення:

Відповідь:

Пояснення:

Я займався боксом,але покинув його через хворобу.

Одного разу я побачив хлопця, що вкрав в магазині жувачку, я його дорога в і повернув жувачку.

Я закохався в дівчину, вона була вродлива, її голубі очі показували яка вона непевторна.

Я вирубив свого друга, тому що він забрав у мене жувачку.

Я великий бізнесмен, мені в магазині дали монету 5 грн, вона виявилась рідкісною, я її продав за 2100 грн.

Мій брат дуже любить малювати,і я йому купив графічний планшет.

Я люблю свою маму, бо вона у мене одна, і я її ніколи не забуду.

Моя сестра хотіла стати блогером, і я їй купив мікрофон.

Я купив собі німецьку вівчарку, я її назвав Льосік, коли я гуляв з нею, вона побачила тітку якусь і побігла її кусати, тьотці було больно, я думав вибачились перед жінкою, але коли підбір впізнав її, це була моя вчителька математики, я сказав про себе: "Льосік, ти красава, ця весьма нам на завтра КР задала, тепер буде знати, що йому класу краще КР не задавали, на слідующий день не було її, і не було контрольної