Тести за новим правописом! 1. Разом треба писати кожне слово рядка: А) пів/Києва, напів/імла, пів/ягоди, пів/ялинки Б) пів/місяця, напів/турок, пів/Європи, пів/яви В) пів/Польщі, напів/зігнутий, пів/чобітки, напів/завод Г) пів/острів, напів/зроблений, пів/озера, напів/провідник Д) полу/шубок, пів/Азії, напів/забутий, пів/фінал 2. З дефісом треба писати кожне слово рядка: А) крило/подібний, круг/земельний, легко/доступний, лейб/гвардієць; Б) кримінально/правовий, крути/вус, лизо/блюдство, лимонно/ кислий; В) критико/бібліографічний, крос/модуляція, лимонно/жовтий, лист/замовлення; Г) видно/край, лампа/спалах, лірико/символічний, ліро/хвіст; Д) ліберально/політичний, лінгво/дидактичний, ліро/епічний, солодко/пряний. 3. Позначте рядок, у якому всі числівники записано правильно: А) двадцять чотири, чотири мільйонний, сімдесят вісім, сто дев’яносто два; Б) двохтисячний, трьохсотп’ятдесятимільйонний, сто сорок сім, вісімдесят; В) шістьма десятими, 130-річчя, сорока шести тисячний, двосерійний; Г) дев’яностомільйонний, вісьмох, двістісороктретього, дві десяті; Д) трисотий, триніжок, двох’ярусний, статридцятиріччя.

1. Г) півострів, напівзроблений, півозера, напівпровідник

2. В) критико-бібліографічний, крос-модуляція, лимонно-жовтий, лист-замовлення;

3. Б) двохтисячний, трьохсотп’ятдесятимільйонний, сто сорок сім, вісімдесят;

Шкідник, заподіюючи шкоду іншим, сам риє собі яму. Життя - бумеранг. Все повернеться, обов'язково знову повернеться. До вредителя в його долю обов'язково повернеться зло, яке він заподіяв людям. Ставши рабом шкідливого розуму, він втрачає доброзичливість і поважність до людей. Без цього щастя не буває. На душі запановує непроглядна тьма. Шкідник стає неспокійним, його мучать страхи, йому здається, що весь світ хоче заподіяти йому шкоду. Не дивно. Подібне притягується подібним. Якщо ти націлений шкодити світу, світ буде на кожному кроці шкодити тобі.

Речення — це синтаксична одиниця, яка слугує для формування повідомлення і передачі думки. За метою висловлювання речення поділяють на розповідні, питальні, спонукальні. Розповідні речення містять у собі повідомлення (У всіх було легко й радісно на серці); у питальних реченнях про що-небудь запитується (Хіба щастя може бути одноманітне?); у спонукальних реченнях виражається спонукання до дії (Розцвітай ти, весно красна! (Нар. тв.)). Усі ці речення можуть бути також окличними, якщо вони виражають радість або сум, здивування або захоплення того, хто говорить (Гетьте, думи, ви хмари осінні! Тож тепера весна золота! (Леся Українка)), або неокличними, якщо вони є емоційно нейтральними, тобто додатково не виражають почуттів мовця.

Залежно від будови речення поділяються на прості та складні. Простим називається речення, яке має тільки одну граматичну основу (Вибігла на вулицю весела дітвора). У складному реченні можуть бути дві і більше граматичні основи, тобто дві і більше частин. Частини складного речення можуть бути пов’язані між собою за до нтонації та сполучників (Я прибіг додому дуже швидко, але батька вже не було — сполучникове речення) або за змістом, а також інтонаційно (Сонце сяє, пташки щебечуть, бджоли гудуть — безсполучникове речення).

За наявністю головних членів прості речення поділяють на двоскладні та односкладні. У двоскладних реченнях присутні і підмет, і присудок (Над нашим краєм пісня шириться й росте). В односкладних реченнях граматична основа складається з одного головного члена (підмета або присудка), другий головний член не потрібен, оскільки зміст речення і так зрозумілий (Не вчись руйнувати, а вчись будувати (Нар. тв.)).