Провідміняти числівник ТРИ ТИСЯЧІ ДЕВ'ЯТСОТ СОРОК ШІСТЬ КНИЖОК.​

Називний     три тисячі дев’ятсот сорок шість  книжок

Родовий        трьох тисяч дев’ятисот сорока шести (шістьох)  книжок

Давальний   трьом тисячам дев’ятистам сорока шести (шістьом) книжкам  

Знахідний     три тисячі дев’ятсот сорок шість (шістьох)  книжки

Орудний        трьома тисячами дев’ятьмастами (дев’ятьомастами) сорока шістьма (шістьома)  книжками

Місцевий       на/у трьох тисячах дев’ятистах сорока шести (шістьох) книжках

1. Виправте  помилки  при  вживанні  однорідних  членів.

1. Додатковий  матеріал  я  не  тільки  брав  з  літератури , але  й  з газет  і  журналів. 2. Життя  кріпаків  змальовано  у  творах  багатьох  письменників-класиків: Т.Шевченка, П.Мирного, І.Франка, М.Коцюбинського. 3. Влітку  ми  не  тільки  побували у  Львові, але  й  в Нагуєвичах. 4. У  творі  я  хотів  розповісти  про  наших  славних  предків  і  чого  вчили  їхні  подвиги. 5. Навесні можна  почути  в  лісі, як  лопають бруньки  і  радісний  спів  пташок.

2. Розкрийте  дужки, вставляючи, де  потрібно, прийменники.

Із  нагоди ювілею, звернутися  на  адресу, підприємство по виготовленню, секція по вивченню, сектор по зв’язку, залежно від погоди, у напрямку міста, лишилось у спадок, поїхати по справа, іти  вулицею, проходити тінню, іти полем,виключити з списки, (?незмозі, з походження, комісія  по спорту, глибина Байкалу, береги Дунаю, середина лугу, артист балету, приступи  кашлю, склянка чаю, не  боюся морозу, командир батальйону.

 

  3.  Виправте   допущені  помилки.

  І. На прохання, за місцем роботи, в  складі, за потребою, відтоді, з досвіду  знаю, за адресою, за дорученням, за цією причиною, сумувати за матір‘ю, слідкувати  за підручником, розкажи  про брата, що  сказати  про навчання, за життя дідуся, за законом, прийшов  у справі, один  день  на місяць, на дві  години, із-за  вас  запізнились, В  залежності  від  умов.

ответ:виготовити писанку

Отметить нарушение Marynasykoem 29.01.2017

ответы и объяснения

Tosiank8672

Tosiank8672Новичок

З давніх-давен український народ шанував свята. Але з особливою надією і любов’ю чекали люди Великодні свята. Саме з них починається справжня весна, буйноквіт природи. Саме на це свято всі бабусі і мами печуть паски і роблять крашанки. Змалечку нетерпляче чекаю щороку Різдва і Великодня, як найголовніших, найвеселіших свят. Мені подобається гати, як народжується свято, як випікають паски. Запашні, духмяні, вони так і зачаровують своєю красою. Починають пекти їх у чистий четвер. У хаті повинно бути прибрано, вимито, рушники випрані, накрохмалені, стіни побілені. Як тільки мама виставляє на стіл борошно, масло, яйця, родзинки, ваніль, до хати заходить святковий настрій. Добра, гарна паска — гордість господині. Є прикмета: славна паска — на добрий рік. Ото вже чаклує мама над тістом! Як добре вимісить, то’.пильнує, щоб не «втекло» з діжі. А поки паска підходить, під випічку готують круглі бляхи, змащують олією і виставляють на стільці, щоб були під рукою. У печі тим часом розкладають вогонь. Досвідчені господині, котрі живуть у селі, знають, що найкраще пекти паску на вишневих дровах, тому й готують їх завжди заздалегідь.

Коли тісто добре підійде, його викладають у форми. Кладуть не повну форму, а лише на третину, бо воно підростатиме. По-різному прикрашають паски, кожна господиня — по-своєму. Мама завжди посипає їх тертим сиром з родзинками, кольоровим пшоном або змазує збитим з цукром білком. Виробляють паски великі, менші й зовсім маленькі — для дітей, котрі з нетерпінням чекають того часу, коли мама за х до хати подивитися на «Великоднє диво». Але не куштувати, бо їсти паску можна лише в неділю, після того, як посвятиться. У неділю, коли вся сім’я сідає до столу, мама розрізає велику свячену паску нам на здоров’я та радість. Я гадаю, що всі дівчата й хлопці люблять Великодні свята і з задоволенням куштують смачну духмяну паску.

Объяснение: