ІІІ. Перепишіть текст. Поставте дієслова, що в дужках, у потрібну граматичну форму. Гімн України «Ще не вмерли України...» – слова, що (дати) назву віршеві українського поета Павла Чубинського, який (жити) у 19 столітті. У недалекому минулому цей твір (забороняти 1871 року в Києві (вийти) збірка віршів П. Чубинського, яка (називатися) «Сопілка». Поет не (стати) значною постаттю в історії української літератури, проте кілька його віршів (залишитися) (жити) до сьогодні, серед них – «Ще не вмерли України...». Вірш став надзвичайно популярним і таким (бути) й зараз. Музику до вірша (написати) композитор М. Вербицький. Саме ця пісня (стати) Державним Гімном незалежної України. 5 грудня 1991 року пісня вперше пролунала у Верховній Раді. Текст гімну (скоротити) і (змінити). (Сподіватися), що ця пісня (звучати) ще багато років.

Як відомо, історія не любить слова "якби". Історики говорять так: "Це було, воно стало причиною того, що...".
Але порушимо це правило й спробуємо уявити, що могло б статися з нашим народом, якби не було Запорозької Січі. Очевидно, тоді б зовсім не стало України, не стало б українського народу, як не стало на землі багатьох племен і народів, їх розтерзали вороги, розтоптала жорстока дійсність.
Наш народ існує, тому що його оборонили й відстояли мужні лицарі Запорожжя. Наперекір усім обставинам вони вибороли нам право жити на своїй землі і бути українцями.
І як буває прикро, що ми чуємо про воєнне мистецтво римських легіонерів і не маємо уявлення про ратну майстерність запорожців. Знаємо про подвиги Ганнібала і не знаємо про подвиги Самійла Кішки, Петра Сагайдачного чи Івана Сірка. Захоплюємося подвигом спартанців біля Фермопілів і не знаємо про подвиг козаків під Берестечком...
Історією треба не просто цікавитись, її треба досконало знати. Бо історія — не просто минуле народу, це його жива душа. Ось чому той, хто не знає історії, ніколи не зрозуміє свого народу.

1.Удівчини довга,пишна коса.     Жнеці взяли косу в руки і почали косити жито.2.В останній час я все частіше відчуваю в своему серці муку.   Кухарка дістала муку,щоб замісити тісто.3. Три дівчини сиділи на лавочці. *Три*-сказала мама,коли я розлив чорнила на стіл і вони вже встигли підсохнути.4. Коли підійшов до своєї квартири, я дістав ключ,щоб відкрити двері.   Я ,прогулюючись зранку на хмурій вулиці, задивився на небо і побачив ключ гусей.5. У блузці,яку мені купила мама, дуже довгі рукава.    Найбільший рукав річки Дніпро-це Десна.6. Зараз дуже цінують кваліфікованих кадрів ,тому, коли вирішив ким ти будеш, вчися гарно.   Щасливі кадри з мого життя пронеслись переді мною.