До спеціальних функцій мови на емоційній основі належать: а) комунікативна, волюнтативна, професійна; б) пізнавальна, професійна, естетично-культурологічна; в) волюнтативна, експресивна, естетично-культурологічна.

Відповідь: В

До спеціальних функцій мови на емоційній основі належать: волюнтативна, експресивна, естетично-культурологічна.

Влітку я хочу поїхати відпочивати на море. Там, як завжди, буде багато людей. Ми з мамою і братом будемо купатися в теплій воді та засмагати на сонці. Я дуже люблю проводити час на пляжі: грати в волейбол, зариватися в пісок, знаходити цікаві відшліфовані камінці або просто бігати вздовж берега. Коли з моря дме вітер, піднімаються невеликі хвилі. Нам з братом подобається перестрибувати через них. Це дуже весело. А якщо хвиля висока, ми пірнаємо під неї, щоб вона не накрила нас з головою. У минулому році я навчився добре плавати й пірнати, тож, думаю, мама хвилюватиметься вже менше.

Коли до нас в гості приїде дядько, ми поїдемо на ставок і будемо там рибалити. Мене навчив цього дідусь. Сподіваюся, я зможу наловити багато різних риб. Якщо пощастить зловити велику рибину, я сфотографуюсь з нею на пам’ять і викладу фотографію на своїй сторінці в соціальній мережі.

В цьому році мені подарували планшет. Коли є вільний час, я граю на ньому в різні комп’ютерні ігри. Два дні тому я завантажив чотири нові гри та буду грати в них на літніх канікулах.

У школі нам дали список творів зарубіжної літератури, який треба прочитати за літо. Щоб встигнути це зробити, я буду кожен день читати по кілька десятків сторінок. Також я планую продовжувати відвідувати курси англійської мови й тренування з боксу. Як мені повідомили, ці заняття проводитимуться все літо.

Якщо в нашій школі буде працювати літній оздоровчий табір, я буду туди ходити. У минулому році ми всією групою відвідували різні екскурсії та виставки. Сподіваюся, в цьому році в таборі теж буде цікаво.

Що ще я збираюся робити влітку? Гуляти у дворі з друзями, кататися на велосипеді, ходити в кіно. Зазвичай ми з мамою і братом щомісяця вибираємося погуляти по центру міста. Обов’язково заходимо в кафе і їмо морозиво. Часто гуляємо в парку, який знаходиться в сусідньому районі. Мама сказала, що за час канікул ми побуваємо в цирку, музеї, театрі. А якщо їй на роботі дадуть оплачувану відпустку, то вирушимо на відпочинок в гори — до Криму чи Карпат.

Моя мама народилася в селі, але зараз живе в місті. Коли вона була маленькою дівчинкою, то часто слухала пісні, які співала її мама, моя бабуся. І багато з них пам'ятає й досі. Наприклад, коли у мами сумний настрій, вона співає пісню:

"Зоре моя вечірняя"

Зоре моя вечірняя, Зійди над горою,

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

Як широка сокорина

Вітки розпустила,

А над самою водою

Верба похилилась.

Ця пісня написана на слова Т. Шевченко і музику Я. Степового.

Коли я слухаю її, стає сумно, спливають образи заходу над річкою, широких схилів Дніпра; красивих дерев, які опускають свої вітки до самої води. І я думаю — яка ж красива природа в наший рідній Україні, як красива душа поета, що склав пісню; і як тонко відчув композитор смуток і надію її слів.
А більше всього мені подобається мамин голос — тихий, сумний, рідний. І я відразу хочу їй чимось до або її втішити. Адже вона — моя найрідніша людина!