виписати 20 безсполучникових складних речень з художньої літератури, підкреслити граматичні основи. ( )

На серці стихають негоди, на думку не лізуть клопоти: добра надія обгортає тебе добрими думками, бажаннями.

Хочеться самому жити й любити; бажаєш кожному щастя.  

І ведуть вони між собою тиху-таємну розмову: чутно тільки шелест жита, травиці.

Дощ давно вже перестав; хмари розійшлися; виплив ясний місяць, заглядав у вікна.

Дідова оселя снігом прикрита; мороз малі віконця позамуровував; двері замело, забило.

Там люди сновигають; там чоловіки бідкаються своїм убожеством та лютими морозами; там молодиці сваряться через тин.

Дощу не було, — тільки десь сонце заховалося, небо сірими хмарами обмазалось.  

Кругом неї обсипано було квітками, натрушено травою; повна фартушина того польового добра розстилалась на колінах.

Одначе робота ця забрала не всі її думки: дівчина стиха співала.

Після того — не пізнати Чіпки: з лиця спала давня туга, очима не виглядав смуток; став він веселіший, привітніший; іноді можна було й пісню почути від його.

З жінкою Грицько жив мирно, люб'язно: ні лайки, ні сварки не чула їх простора, весела хата.  

Незабаром прийшов приказ розходитись: бариня з дороги спочивати хочуть!

Позносили й супротивні хатки, насадили перед двором високих та тонких тополь.

Ціле чорне подвір'я каретами, колясами та повозками заставлено; під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери у хвильки, у трилисника, або в джгута; у стайні хрумають коні смачне степове  сіно.

Під ногами страховища двигтіла земля, дикі заводи реву розлягались по околиці.

Там стара мати заливається гіркими сльозами, обнімаючи бриту голову синову; тут молода молодиця з дитиною на руках голосить на весь майдан.

От і старі діди посхиляли голови; от брати розмовляють, понурившись.

Хати були великі, просторі, тільки темні та чорні; по стінах цвіла пліснявка; патьоки збігали додолу.

Максим постарів; постаріла й Явдоха — краса її спала, помарніла, одцвіла.

Максим бажав дочку виростити в багатстві та розкоші; бажала й Явдоха того самого.

(П.Мирний. Хіба ревуть воли, як ясла повні).

Як завжди ввечері я читав свою улюблену книгу"Подорож до країни казок". І ось поряд зі мною з*явився  богатир і привітався. Я здивовано подивився на ньго, але він посміхнувся і взявши мене за руку повів за собою на двір.Навкруги все змінилосяперед хатиною стояв красивий кінь і з нетерпінням струшував гривою. Мені стало цікаво, що буде даліБогатир посадовив мене на коня, з легкістю застрибнув і сів поряд. Ми довго скакали по полям і вітер ніжно дмухав і тріпав моє волосся.Я незчувся, коли ми повернулися до хати.Богатир зіскочив з коня і побажав доброго ранкуЯ стрепинувся...поряд зі мною стояла матусяМені наснилася книга...моя улюблена книга

Сучасні школярі мають дуже напружений графік (загалом). Деякі учні ставлять навчання на 5-10 місце, і тому домашнє завдання не віднімає у них багато часу. Тож, такий учень зранку прокидається, кидає щось в портфель, іде у школу. Там проводить час на нецікавих уроках, приходить додому і "ву-аля"! Купа вільного часу, гуляй хоч до ночі, адже не вчити уроки - це ж "КРУТО". Найгірше те , що в наш час таких учнів стає все більше.

Другий випадок - учні які відносяться до навчання, як до звичної справи, хоча не ставлять головною метою  навчатись краще, ніж зараз. Проте навіть в такого учня робочий день достатньо напружений. Прокинувся-школа-дім-домашня робота- відпочинок. 

Третій випадок - учень, який хоче навчатись краще, ніж зараз, хоча вже і є зразком для наслідування, учень, котрий робить усе, щоб дізнатись більше про ту чи іншу річ. В такої дитини робочий день вже дуже складний - прокинувся (іноді - повторювання домашнього завдання)-школа, уважне вислуховування всіх учителів (після чого відчувається значна втома)-дім-домашнє завдання-вільний час.

При чому в останніх двох випадках можна розглядати ще різноманітні побічні ланки, окрім "прокинувся-школа-дім-домашка", проте, звернемо увагу на інше. В залежності від того, як учень розуміє предмет, він зробить домашнє завдання швидше, або повільніше. Тож, маємо: для початку, кожен із трьох типів учнів прокидається, складає речі до школи, чистить зуби, снідає, прямує в школу. Там сидить на уроках, уважно (чи неуважно) слухає вчителів, обов"язковий шкільний ланч, знов уроки, потім дорога додому, дім, обід, чи підобідок,  домашнє завдання, вільний час, вечеря, сон. Проте довжина кожної ланки у кожного учня буде різною, і тому, їх довжини - обернено пропорційними, тобто: чим більше часу на домашнє завдання - тим менше на відпочинок (вільний час), якщо ж взяти забагато вільного часу, то час на сон зменшиться і т. д.

Отже, робочий день сучасного школяра ( в переконливій більшості) важкий, проте насичений.