1.Усі слова є числівниками в рядку: А один, єдиний, одиниця, одинадцять, одна друга Б чотири, десять, п’ять, шість, вісім В два, двоє, двійко, двійка, дванадцять Г три, трійка, троє, тринадцять, тридцять Д п’ять, п’ятірка, п’ятий, п’ятеро, п’ятнадцять 2. Усі слова є числівниками в рядку: А трійка, три, тричі, тридцять Б двадцятеро, двадцять, двадцятий, двадцятка В по-перше, одиничний, перший, одинадцять Г двійко, два, десятка, десяток Д триста п’ятдесят п’ятий, нуль цілих одна десята, десятеро, двісті 3. Усі слова є числівниками в рядку: А удруге, другий, по-другому, обидва Б двохтисячний, двоповерховий, двадцять треті, двісті В п’ять, шестеро, дві цілі і чотири десяті, вісімнадцятий Г сто тридцять восьмий, вдвічі, п'ятдесятиріччя, п’ятірка Д одинадцять, шістнадцятеро, стотомний, тридцять третій

Відповідь:

1. Б чотири, десять, п’ять, шість, вісім

2. Д триста п’ятдесят п’ятий, нуль цілих одна десята, десятеро, двісті

3. В п’ять, шестеро, дві цілі і чотири десяті, вісімнадцятий

1. Усі слова є числівниками в рядку:

Б) чотири, десять, п’ять, шість, вісім;

2. Усі слова є числівниками в рядку:

Д) триста п’ятдесят п’ятий, нуль цілих одна десята, десятеро, двісті;

3. Усі слова є числівниками в рядку:

В) п’ять, шестеро, дві цілі і чотири десяті, вісімнадцятий.

Після теплого дощику з-за хмаринок швидко визирнуло сонечко, і почало старанно розмальовувати веселку. Подумавши, воно почало з червоної фарби, що асоціювалось у нього з безкраїм полем червоних маків. Сонечко віднайшло початок галявинки, гарно прикрашеної бусинками крапельок, і почало своою роботу. Воно поспішало, тому що знало: на землі всі, мружачись, дивляться на небо і чекають дива. Палітра фарб у сонечка, на цей раз, видалась надзвичайно яскравою, і вже через декілька хвилин, маленькі дітки почали допитливо придивлятись до небесної казки і розповідати дорослим про свою мрію, знайти початок веселкиⒶ. 

- Вибачте, можете передати за проїзд. - Попросив пасажир у автобусі.

- Звісно, - Сумно відповідає чоловік.

- У вас щось траплося?

- Зараз в цій країні завжди щось трапляється, то вб'ють когось, то без даху залишать. - Відповів чоловік.

- Це ви про що? - спитала інша жінка.

- Я про події на сході України, як можна про це не знати. Стільки людей там помирає, стають інвалідами. Стільки людей залишилися без рідних, тому що вони пішли на цю війну.

- А так що саме з вами трапилося? - спитав майже не весь автобус.

- А я втратм все. У мене колись був й будинок, й родина, й машина, але будинок весь обстріляли, мого батька й двох братів вбили, й сина вбили, а машину підірвали. - Сказав чоловік й з його ока побігла сльозинка. - Мені пора вже моя зупинка. - Сумно промовив чоловік й пішов до вихода.

Колись люди, які жили на Донбасі були звичайними українцями, які жили мирно й спокійно. А зараз ці люди або помирають на війні, або стають бездомними.