Мене Вітчизна (мати) колихала і піднесла до сонця на руках. (М. Стельмах.) 2. Нема краю можливостям матері (природи), як немає межі людському розуму. (О. Довженко.) 3. Час (шуліка) летить, і немає йому вороття. (Є. Гуцало.) 4. Травою (берізкою), немов павутинням, заплівсь квітник. 5. Ми йдемо по Львову, тчемо по дорозі килимок (розмову), ниточку між нами слово (човник) тягне. (Д. Павличко.) 6. Я на палубі пароплава (Некрасов (О. Довженко.) 7. Вечір (мисливець) підстрелене сонце несе у сірому ягдташі. (Л. Костенко.) 8. Жовтий-прежовтий метелик мов дражнився: сяде на буркун (траву) й гойдається. (Ю. Яновський.)

(пишемо через дефіс, бо це прикладка.)

Объяснение:

1. Мене Вітчизна-мати колихала і піднесла до сонця на руках. (М. Стельмах.)

2. Нема краю можливостям матері-природи, як немає межі людському розуму. (О. Довженко.)

3. Час-шуліка летить, і немає йому вороття. (Є. Гуцало.)

4. Травою-берізкою, немов павутинням, заплівсь квітник.

5. Ми йдемо по Львову, тчемо по дорозі килимок-розмову, ниточку між нами слово-човник тягне. (Д. Павличко.)

6. Я на палубі пароплава "Некрасов". (О. Довженко.)

7. Вечір-мисливець підстрелене сонце несе у сірому ягдташі. (Л. Костенко.)

8. Жовтий-прежовтий метелик мов дражнився: сяде на буркун –траву й гойдається. (Ю. Яновський.)

1) ті, у яких транскрибовані звуки позначаються за принципом “пиши, як чуєш”; 2) ті, у яких ці звуки позначаються за морфологічним принципом. Турецький — Туре [ч] чина, доріжка — (на) дорі[з] ці, очевидець — очеви [дз] ця, літає—льо [ч] чик, юшка — (в) ю [с] ці, дудка — ду [дж] частий, оснастити — осна [шч] ений, ляск — ля [шч] ати, юнак+ський — юна [ц] кий, електричка — (в) електри [ц] ці, брязк — бря [ж] чати, об’їзд — об’ї[ж] джати, йдуть — йде [ц] ся, вереск — вере [шч] ати. Ключ. З перших букв прочитаєте до кінця вислів В. Сухомлинського: “Найпрекрасніше почуття —...”.

1) ті, у яких транскрибовані звуки позначаються за принципом “пиши, як чуєш”; 2) ті, у яких ці звуки позначаються за морфологічним принципом. Турецький — Туре [ч] чина, доріжка — (на) дорі[з] ці, очевидець — очеви [дз] ця, літає—льо [ч] чик, юшка — (в) ю [с] ці, дудка — ду [дж] частий, оснастити — осна [шч] ений, ляск — ля [шч] ати, юнак+ський — юна [ц] кий, електричка — (в) електри [ц] ці, брязк — бря [ж] чати, об’їзд — об’ї[ж] джати, йдуть — йде [ц] ся, вереск — вере [шч] ати. Ключ. З перших букв прочитаєте до кінця вислів В. Сухомлинського: “Найпрекрасніше почуття —...”.