Текст - мiркування чому птахiв треба берегти

      птахів треба берегти томущо вони санітари природи. такі птахи як ластівки нам тим що вони з*ї шкідливих комах. деякі люди вважать що ворони некорисні птахи, але це не так. ворони чистять природу тим що вони з*ї   падло (залишки тварин ) і очищають землю.

      всі птахи корисні і кожна пташка по своєму.    

у нашій країні до птахів ставляться не бережно. люди не звертають на них увагу і щодня   сотні види птахів. аби вберегди пернатих друзів люди будують годівниці на зиму. люди памятайте, лише спільними зусиллями ми зможемо вберегди нашид пернатих друзів.

Ти лежиш у своєму ліжку, і вставати зовсім нехочется. повертаєшся на інший бік і далі продовжуєш спати. в цей час жвавий маленький золотий промінчик вже поспішає розбудити тебе. тихенько і обережно він повзе по твоїй подушці. і ось, нарешті, він досягає твого носа, і ти відчуваєш його тепло. ось промінчик дістався до твоїх очей.  ти не можеш більше спати, адже промінчик вже розбудив тебе і йому вже не терпиться пограти з тобою.  обережно сідаєш на ліжко і протираєш заспані . повільними і невпевненими кроками ти підходиш до вікна, відкриваєш фіранки і   і ось вся кімната осяяна теплим, радісним, сонячним світлом ранку. і ось вся кімната осяяна теплим, радісним, сонячним світлом настав дня. одягнувшись, вмиваючись, ти виходиш на . на вулиці тепло і сонечко вже тут як тут. воно чекає на тебе! немов горобчик стоїш і радієш теплому літньому сонечку. закривши очі, підставляєш обличчя золотистим проміннячкам, які бережно грають на твоєму обличчі. вдихаєш чисте і свіже повітря соснового бору. в повітрі є всі аромати квітів і серед них витає легкий аромат ялин, сосен і беріз. на такому повітрі легко дихається.  відкривши очі, озираєшся навколо. світло ти трохи щурішься від яскравого сонячного світла. але поступово твої очі звикають.  пустотливий, але ніжний вітерець тихенько похитує смарагдові листочки на березах, і ти помічаєш, як під променями переливаються різними кольорами веселки крапельки роси на пухнастою травичці. несподівано вилетів різкий вітер, пролетів по верхівках дерев і полетів далі за горизонт. і ніби дощик з листочків покотилися маленькі слізки на ще не прогріту сонцем землю після не зовсім теплою ночі. це- роса. продзвонивши, як маленький тоненький дзвіночок впала в траву і затихла. знову тиша. в недалекому лісі чутні переливи дзвінких птахів. серед них ясно можна розрізнити пісні сойки, зяблика, синички. затамувавши подих, як би намагаючись не злякати птахів, слухаєш їх дзвінкий спів.  ось неподалік села на дорогу якась пташка. вона почала скрекотати і стрибати. придивившись, уважніше, ти розумієш, сто це трясогузка. вона повернула голівку, як би намагаючись подивитися на тебе, змахнула крильцями і полетіла в блакитну височінь.  ти продовжуєш милуватися видом. і твій погляд спрямовується на високу пишну ялинку. ти вдивляєшся, але не можеш нічого зрозуміти. серед густих розлогих гілок знаходиться маленьке гніздечко, але чиє воно ? ! до гнізда прилетів дрізд. і тут ти помічаєш три маленькі голівки. це мама-дрізд годує своїх пташенят. подивившись в іншу сторону, помічаєш маленького їжачка. ти спостерігаєш за тим, як він спритно біжить по свіжоскошеної травичці. наткнувшись на камінь, їжачок фиркає і згортається в клубок. але через кілька хвилин зрозумівши, що небезпеки немає, він розвертається і продовжує свій шлях. потім він зникає в нескошеної траві біля канавки, і ти чуєш лише його фиркання. ти мимоволі посміхаєшся. ось на камені влаштувалася сімейка ящерок. після ночі вони теж вибралися погрітися під теплим сонечком. все наповнене теплом, світлом і радісним настроєм. з квітки на квітку перепурхують красиві метелики. здається, ніщо не може зіпсувати тишу, спокій і цю незабутню красу, але раптом на вулицю вибігають дітлахи. тиша і спокій порушуються. ти з жалем і радістю зітхаєш і повертаєшся в кімнату. адже ти знаєш, що завтра ти вийдеш і знову відкриєш нові цей свіже повітря. і знову тебе обласкає це тепле літнє сонечко!

Щороку в нашій школі святкують день учителя. цього ж року в учнів старших класів виникло багато цікавих ідей і, що головне, вони втілили їх в життя, тому наше свято вдалося.зранку старшокласники дуже рано прийшли до школи. святково вбрані, з квітами та листівками, вони очікували вчителів і щиро вітали кожного. листівки виготовляли усією школою на уроках малювання. найкращі саморобні листівки потім підписували і вручали вчителям. недарма кажуть, що найкращий подарунок — це річ, зроблена власноруч.найцікавішим у святкуванні було те, що на один день школа перейшла під керування старших учнів! було проголошено день самоврядування, щоб вчителі могли трошки відпочити від своїх обов'язків. мені було дуже приємно спостерігати, як добре вдався цей день — організовано все було дуже відповідально, старші продумали свято до найменших дрібниць. і вчителі були приємно вражені, адже про задум старшокласників знали тільки завучі, які й все влаштувати! уроки в усіх класах також провели старшокласники, а вчителі спостерігали, давали поради і . у нашому класі урок літератури проводив учень із 10-б класу, він дуже цікаво розповідав і видно було, що він ретельно готувався до уроку.завершився навчальний день святковим концертом, на якому були і танці, і співи, і театральні вистави, і, звісно, теплі й щирі слова. концерт сподобався всім.а ще на одному з уроків всі ми писали твір «моя улюблена вчителька». у цих творах учні не тільки висловлювали свою любов та подяку улюбленому вчителеві, а й багато міркували про те, наскільки важливою, складною і водночас радісною є ця професія.насправді вчитель — людина, дуже важлива для суспільства. адже він має бути і другом, і другою мамою, і викладачем знань, має вміти похвалити і виправити помилку. скільки відповідальності лежить на вчителеві, важко й уявити! цікаво що старшокласники, провівши уроки в, молодшій та середній школі, обмінюючись враженнями, в один голос говорили, що бути вчителем дуже важко і що вони усвідомили це, тільки опинившись за вчительським столом. дуже добре, що наше шкільне свято викликало не лише море теплих емоцій, а й багато роздумів у нас, учнів. день учителя святкують один раз на рік, але як було б добре, якщо б учні своєю поведінкою та робили кожен день світлим і святковим, тоді усім нам було б набагато краще, а навчання перетворилося б на свято.