Провідміняйте числівники за відмінками: 160, 8\10 десятих)

Н.в. - сто шістдесят

Р.в. - ста шістдесяти (шістдесятьох)

Д.в. - ста шістдесяти (шістдесятьом)

З.в. - сто шістдесят (шістдесятьох)

О.в. - ста шістдесятьма (шістдесятьома)

М.в. - (на) ста шістдесяти (шістдесятьох)

Н.в. - вісім десятих

Р.в. - восьми (вісьмох) десятих

Д.в. - восьми (вісьмом) десятим

З.в. - вісім (вісьмох) десятих

О.в. - вісьма (вісьмома) десятими

М.в. - (на) восьми (вісьмох) десятих

ответ: Зустріч у лісі

Одного разу ми з подругою та з її батьком прогулювалися лісом. Час наближався до вечора, і ми вирішили, трохи посидівши, іти додому. І ось раптом ми з подругою мало не крикнули з переляку. У кущах, за декілька метрів від нас, промайнула сіра вовча спина і ми побачили, як вовк, величезний, сірий, побіг вперед лісом, наче не помічаючи нас.

Я була дуже здивована і налякана, але батько подруги Олександр Степанович заспокоїв нас: "То був не вовк, просто собака, схожий на вовка". Тоді, заспокоївшись, я запитала, чому цей собака тут гуляє, так далеко від людей. І Олександр Степанович розповів мені таку історію...

Була зима. Лісничий, що наглядав за цим лісом і жив неподалеку, йшов рано-вранці на риболовлю і вирішив по дорозі зайти до лісу, подивитись, як там справи. Вже виходячи з лісу, чоловік почув тихеньке скавчання. Він прислухався. Скавуління лунало з-за величезного, припорошеного снігом дерева. Лісничий поспішив туди і за деревом в снігу він побачив мале цуценятко, що дуже змерзло. Чоловік, не гаючи часу, схопив його, заховав у рукавицю і швидко побіг додому.

Прибігши, він поклав цуценя і почав його гріти. Цуценятко зігрілося, вижило. Лісник його вигодував, виростив. Виріс з маленького кволого цуценяти величезний сірий собака, що назавжди залишився вірним ліснику, що врятував його від смерті. Живе цей пес з лісником, а вдень гуляє лісом. Його всі знають і ніхто не боїться. А звуть його просто — Вовк, бо дуже він схожий на нього.

Почувши цю історію, ми з подругою ще трохи посиділи, а потім раді і щасливі за Вовка пішли додому. І всю дорогу я думала про те, як добре, що на світі є такі люди, які люблять, охороняють тварин і в скрутну хвилину допомагають їм.

Объяснение:

Прикладка — різновид означення. Вона називає озна­ку предмета і водночас, будучи вираженою іменником, дає йому нову назву.

Прикладка, як і взагалі означення, відповідає на питання який?

Освітлений вогнями, підходить пароплав (який?) «Тарас Шевченко» (О. Довженко).
Водночас прикладку можна використати і в ролі означуваного члена, якщо цей член пропустити:

Освітлений вогнями, підходить «Тарас Шевченко».
У першому реченні в ролі підмета виступає слово пароплав, а в другому — «Тарас Шевченко», яке в попередньому було прикладкою.