1 б) 2 г) 3 а) 4 в) 5 г) 6 б) 7 б) 8 г) 9 в) 10 г)
Объяснение:
1 Б.О ліро золота, на світ увесь брини про зорі щастя.
2 Г.До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань
3 А.Густий, соковитий, запашний бур’ян з-під ніг слався, мені здавалося, до самого обрію.
4 В.Безумовно, ти хоч не феномен, але спритний чоловік.
5 Г.Я сирота з Вільшаної, сирота, бабусю.
6 Б.Гірке, Тарасе, твоє панування, краще б до людей ішов у найми.
7 Б.Тепер, щоправда, довкола було досить голо і сумно.
8 Г.Ти, мабуть, не знаєш, що наша дивізія носить ім’я мого рідного міста.
9 В.І це маленьке слово, дійсно, раптом набрало якоїсь незвичайної краси. - вставне слово
10 Г.Згорьоване, на жаль, минуле під призьбами вляглося на віки. вставне слово
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Джерела Українсіких фразиологиах
Джерелом виникнення фразеологізмів в українській літературній мові є:
вислови з античної культури: золотий вік (щаслива пора, епоха розквіту); золотий дощ (несподіване багатство); сіль землі (кращі люди свого часу); крокодилячі сльози (удаваний плач); альфа й омега (початок і кінець); сади Семіраміди (прекрасні місця); самозакоханий Нарцис (самозакохана людина); неопалима купина (безсмертя народу); обітована земля (багатий край);
переклади видатних людей: Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах (Д. Ібаррурі); Чиста краса, чисте мистецтво (І. Кант); Люди, будьте пильні! (Ю. Фучик);
крилаті вирази українських письменників: Убий — не здамся (Леся Українка); Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Панас Мирний); Нехай не забувають люди, що дурень всюди дурнем буде (Л. Глібов); Пам'ять серця (О. Корнійчук); Не називаю її раєм (Т. Шевченко); Неначе цвяшок в серце вбитий (Т. Шевченко); Борітеся — поборете! (Т. Шевченко); Нам треба голосу Тараса (П. Тичина);