поширите подані речення і запишіть . Мова-це... . Рідна мова - це скарб... . Мова - це великий дар... . Мово, ти як море, що ... . Мово, ти подібна до ... .
Осінь - золота пора року. Недарма в народі її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою. Адже саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і в садах . Після довгих клопітких робіт одержують щедру винагороду від природи за свою працю.
Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори: червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.
Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.
Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.
Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В першому класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:
« … Падає , падає листя
Листя в саду мерехтить.
Жовте , яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить… . »
Мені також подобається гати , як з дерев плавно
опадають пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на
землю. А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,
та й самою осінню!
Напевне тому, що я народилася восени - це і є моя
найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.
Та все ж таки як тільки гарно восени!
Alekseevich1012
27.04.2020
Я врятую сучасний світ. Можливо це дуже гучна заява, але я дуже хочу це зробити. Як говорять «починати треба з себе» На даний момент ми маємо великі проблеми з екологією, з суспільством та інше. Вже давно люди борються з проблемами екології, але деякі це ігнорують. Причому я навіть не говорю за проблеми великого масштаба: забруднення повітря, водойм заводами, обідніння на корисні копалини. Ні, я про пляшки та пакети, що лежать на дорогах, газонах. Про дерева, пошкоджені вандалами. Про покалічених тварин, що забиті ходять по вулицям. Ось з таких дрібниць починаються великі проблеми. Я закликаю вас, щоб ви бережливо ставились до природи і до того, що вона нам дає. Якщо людина донесе сміття до смітника, а не кине під себе вона не збідніє. І якщо замість того, щоб топтати газони посадить дерево або квітки. І якщо сходить до парку та погодує пташок безхатніх тваринок. Я буду робити все це, та сподіватись, що я не одна турбуюсь про ці проблеми та буду боротися. Я впевнена, що разом ми зможемо зробити цей світ кращє
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
поширите подані речення і запишіть . Мова-це... . Рідна мова - це скарб... . Мова - це великий дар... . Мово, ти як море, що ... . Мово, ти подібна до ... .
Осінь.
Осінь - золота пора року. Недарма в народі її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою. Адже саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і в садах . Після довгих клопітких робіт одержують щедру винагороду від природи за свою працю.
Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори: червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.
Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.
Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.
Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В першому класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:
« … Падає , падає листя
Листя в саду мерехтить.
Жовте , яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить… . »
Мені також подобається гати , як з дерев плавно
опадають пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на
землю. А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,
та й самою осінню!
Напевне тому, що я народилася восени - це і є моя
найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.
Та все ж таки як тільки гарно восени!