решить решить решить решить решить решить решить решить решить решить ​

Якось, народився у селі "Іванівка" хлопчик, і ще з дитинства, батьки почали помічати, що йому дуже подобався туризм, він заради того, щоб пойти з друзями у похід хоча б на день, був готовий навіть "душу демону продати". Минуло 20 років, хлорина виріс, закінчив аби-як університет, та й вирішив усе останнє життя присвятити туризму, я походам, 15 років він ходив на різні змагання по туризму, кожну п'ятницю, кликав найкращого друга у похід, і до понеділка, вони блукали по лісах, й гарно проводили час. Але якось, він зустрів дуже гарну, виховану, й талановиту дівчину, і після цього все пішло в гіршу сторону, він почав зустрічатися, з юною леді, але вона категорично забороняла йому ходити у походи, тому він закинув туризм, і до самої смерті, ні разу більше не пішов до лісу...

Відповідь:

Мої літні канікули на морі

Я з нетерпінням чекав літні канікули, та от нарешті вони настали. В середині літа ми з батьками планували відвідати море в місті Одесі.

На початку літа я гуляв у дворі. Ми з друзями весело проводили час, граючи в рухливі ігри: волейбол, баскетбол і футбол. Вечорами я із задоволенням дивився цікаві фільми та читав книги.

У липні ми зібралися до моря. Коли приїхали до Одеси, оселилися в заброньованому готелі. Розклавши речі, відразу ж вирішили відвідати міський пляж, який знаходився зовсім недалеко. Але нам завадив дощ. Раптово почалася сильна злива. Перечекавши її в готелі, ми знову пішли до моря. На наш подив, пляж був майже безлюдним. Після дощу люди не стали повертатися.

Вода була тепла й ласкава, майже без хвиль. Так було приємно після довгої дороги зануритися в море! Цей пляж привабливий тим, що він піщаний, і біля берега неглибоко. Потрібно дуже далеко йти, щоб досягти глибини. Ми довго плавали та засмагали на сонечку. Після дощу воно не було гарячим, тому ми не боялися обгоріти.

Ми намагалися відвідувати пляж майже кожен день. Мої літні канікули були незабутніми!