1. Село, сівбу скінчивши, прилягло край польового стану відпочити. У молочай занурило чоло—високе смагле залишками покрите.Мов шілочку акції в руці затисло в'язку затисло...І тож миті у сон його вступили пшениці - гучті гарячі злістюналиті...​

     Наше минуле - неоціненний скарб. Завдяки нашим пращурам ми маємо життя і різні можливості, яких вони були позбавлені. Тому іноді в житті настає момент, коли починаєш думати про буття і призначення людини на землі. Чи варте наше життя чогось цінного у плині хвиль великого океану віків? Чи не питали ви себе, як залежить майбутнє всього світу від нас самих?

     Кожного дня ми спілкуємось, робимо певні дії і тим самим змінюємо життя інших. Тому кожна людина конструює майбутнє всієї планети. Варто зазначити, що ми не можна судити про те впливає людина на майбутне чи ні лише на основі великих подвигів. Так, ми звичайно ж повинні поважати національних героїв, вчених та багато кого ще, тому що саме за їх до ми маємо саме це майбутнє, без війни і з комфортними умовами. Та чи думали ви над тим, що велике складається з молого, і що деякі зовсім невідомі люди, які жили, живуть і будуть жити, просто з дня у день несуть добро ішим і тим самим змінюють майбутнє. Чи не у цьому сенс життя?... Просто зберігати і дарувати своє добро...Кожен хто усвідомив своє призначення у цьому сенсі вже зміним своє майбуинє!

     Тому я вважаю, що майбутнє неодмінно залежить від мене і мого ставлення до інших,  і те що людина всетаки не дрібна піщінка, на яку можно наступити і не помітити цього, а цілком вагома частина життя всієї планети. 

Катя: Я ти дума думаєш, що ченкає нас попереду: наш свiт краще або грiше колишнього?

Дiма: Напевно буде все залежати вiд дïï людини.

Катя: Але як ти вважаєш для себе?

Дiма: Можливо, якщо правильно виховати нове поколiння i любов до оточення, то ми зможемо з упевненiстю дивитися в майбутнє.

Катя: А як же ми це зробимо?

Дiма: Вдатися жо до книг, фiльмiв i психолоïï.

Катя: При правильному вихованнi поколенiнь ми зможемо домогтися успiху в свiтi.

Дiма: Дивлячись як пiде. Якщо кожне поколiння споживатиме багато ресурсiв, то Земле наша ращрушiтся.

Катя: А що за тянущей силою в майбутньому?

Дiма: Напевно це буде наука i технiка.

Катя: Чому?

Дiма: Технiка буде допомагати людинi швидко пересуватися з однiєï точки в iншу. Так що наука, ця потрiбна рiч в майбутньому.

Катя: Дякую тобi, Дiма.

Дiма: I тоб