Напишіть есе з теми «Слово це сама людина. Нас зіткано зі слів» (Октавіо Пас, мексиканський поет, лауреат Нобелівської премії 100 слівНа мою думкуЧому я так вважаю (думаю)...приклад з життяприклад з літературивисновок

Пам"ятаєте Елізу Дулітл із славнозвісної п"єси Бернарда Шоу "Пігмаліон"?  Ця проста англійська дівчина з передмістя Лондона, що продавала на вулиці фіалки, була майже зовсім неосвіченою, але навіть вона розуміла, що розпізнати людину дуже легко, почувши, як саме вона говорить. Скориставшись першою ж нагодою, вона твердо вирішила будь-що, попри всі труднощі, поліпшити свою мову. Вона мріяла стати справжньою леді і відкрити власну квіткову крамницю.

- Щоб стати поважаною людиною у суспільстві, треба володіти мовним мистецтвом, - скажемо ми, розвиваючи цю думку Елізи Дулітл, а також відомого мексиканського поета Октавіо Паса та багатьох небайдужих людей, які вболівають за долю своєї рідної мови.

А чи завжди впливає ступінь освіти носія мови на якість його мовлення? Щоб це зрозуміти, достатньо лише на півгодинки увімкнути телевізор. За цей час ви почуєте від дикторів, ведучих, від просто людей, від високоповажних людей, в тому числі – бізнесменів і депутатів парламенту стільки словесного бруду, що  стає соромно за стан освіти, вихованості, обізнаності людей щодо їхньої мови. Але ж переважна більшість із них  має вищу освіту, а багато хто й не одну! Складається враження, що їм не подобається мова, якою вони змушені говорити, що її насаджують штучно, примушують говорити мовою,  якою вони насправді не володіють.  

Я хочу сказати, що в нашій країні, на відміну від Англії 19 сторіччя, знання, а точніше незнання мови не є запорукою «успішного життя», тобто, можна стати заможним і щасливим, користуватися високим становищем та мати імідж поважної особи, не маючи навіть достатнього словникового запасу.  

"Людина вища за тварину здатністю до мови, але нижча за неї, коли негідно поводиться з мовою". Це сказав великий поет персидський Сааді, і з цим я згоден.

Я багато разів придивлявся до того, як відповідально моя бабуся ставиться до роботи. Але найбільше мені подобалось гати за випіканням пиріжків. У неї якесь особливе ставлення до хліба. Мабуть, це тому, що під час голоду вона не їла вдосталь хліба. 

Отже, бабуся господарює на кухні. Тут гамір, чути булькання чогось у каструлях, цокання годинника, дзенькіт тарілок, а серед всього цього моя бабуся. її не обходить цей гармидер. Для неї головне — спекти смачні пиріжки. Очі моєї бабусі рухаються швидко, ніби наказують рукам робити саме ту роботу, яка потрібна. Обличчя бабусі осяяне усмішкою, розрум'янилось, ніби на морозі. А руки, золоті руки моєї дорогої людини, рухаються так швидко, що я не встигаю за ними стежити. 

Психологи кажуть, що справжній компроміс - вміння пожертвувати меншим, щоб в результаті отримати більше. Давай розберемося, як це правильно робити. Ти дуже пишаєшся тим, що у відносинах зі своїм чоловіком ніколи не йдеш на компроміс. Не зійдетеся, наприклад, в думках, на яке кіно відправитися суботнім вечором, і ти замовкає.

Мовчати ти, звичайно, вмієш талановито: не розмовляєш із чоловіком, немов не помічаєш. Чоловік після декількох годин інтриги в мовчанку капітулює. Але от парадокс: начебто все відбувається так, як хочеться тобі, але ти останнім часом ходиш незадоволена: помічаєш, що щось у відносинах змінилося, з'явилася холодність, чоловік майже нічого не пропонує тобі, більше часу став проводити на роботі або в компанії друзів. І ось ти та інші не менш принципові панночки, що хочете бути щасливими в особистому житті, повинні згадати поради сімейних психологів: застава гармонійних відносин - це, насамперед, вміння вести діалог і йти на компроміс. 

Хочеш жити в злагоді - погодься! Так уже виходить, що мистецтвом компромісів - умінням пожертвувати меншим, щоб в результаті отримати більшу, у шлюбі відають жінки. Ми повинні бути тонше, гнучкіше, мудрішими, відхідливі. Тільки зверни увагу: все це зовсім не означає, що дами повинні завжди йти на поступки і в усьому погоджуватися зі своїми благовірними. Такі односторонні поступки ні до чого доброго не приведуть. Рано чи пізно вічно поступається сторона, незадоволена цим фактом, все одно забуде всі свої благі наміри і заявить: "Набридло! Досить!" По-хорошому, на поступки доведеться йти і другій половинці. Але от біда, вона вже й забула, як це робиться, адже весь цей час лише прихильно приймала. Загалом, ситуація виходить тупиковою. Для цього ми повинні користуватися компромісом - умінням пожертвувати меншим, щоб в результаті отримати більше. Щоб ситуацію змінити, ми повинні вміти знаходити компроміси і вчасно пропонувати їх нашим коханим. А якщо при цьому ти зможеш переконати коханого, що це його ініціатива, що це він - розумниця, світла голова і кращий на світі чоловік - запропонував такий блискучий вихід із ситуації, то це і зовсім вищий пілотаж. 

Поступки за правилами Щоб компроміс (у хорошому сенсі цього слова) в сімейних відносинах повністю себе виправдав, "користуватися" їм потрібно, дотримуючись правил. Щоб досягти згоди, чимось поступитися повинні обидва партнера. Наприклад, він хоче піти на футбол, а вона на концерт улюбленої співачки. Обговоривши всі можливі "за" і "проти", вони, щоб нікому не було образливо, вирішують піти ... в кіно на фільм, який обидва хотіли подивитися або знаходять інше компромісне рішення. В результаті і він, і вона залишилися задоволені тим, як провели вечір. 

Існує правило , за яким той, хто пропонує компроміс, повинен спочатку поступитися партнерові, і лише потім подумати про поступки для себе. Причому робити це потрібно добровільно, не перетворюючи його на своєрідний шантаж: Ти мені - я тобі. Наприклад, ти хочеш піти в кафе з'їсти шоколадний десерт, а він мріє про піцу. Тоді ти пропонуєш: давай сьогодні дійсно підемо в піцерію, і я обмежуся овочевим салатом, а наступного разу ми неодмінно підемо в кафе-кондитерську. Будь вдячна за поступки. Навіть якщо коханий не довів обіцяне до кінця. Скажімо, ти просила його прибрати в квартирі. І хоча у партнера були інші плани, він поступився. Він склав речі в гардероб, пропилососив, а ось витерти пил забув. Не варто вказувати йому на "хвости", навпаки, подякуй його. Здається, після цього партнер буде куди частіше йти назустріч. І взагалі компроміс справа хороша.