Прочитайте речення вголос. З'ясуйте значення фразеологізмів. 1. Був він чоловік сердечний, у голові мав олії не трохи (Є. Гуцало 2. Він і освічений, і говорить красно, та й розуму йому не позичати (С. Доброволь- ський). 3. Гарний, хоч з лиця води напийся, ще й до того розумний (І. Не- чуй-Левицький). 4. Швидка ця Христя, золоті в неї руки! 5. Диво дивне сталося з Йосипом: то, бувало, нікому на світі не вступить, не послухає нікого, а то хоч у вухо бгай (3 тв. Панаса Мирного).

1.Бути розумним, кмітливим, розсудливим і т.ін.

2.так кажуть про кмітливу, розумну, тямущу людину.

3. бути дуже красивим

4. Людина, яка має велику здібність до чогось

5. хто-небудь дуже лагідний, покірний, податливий і т. ін.

Пантелеймон Олександрович Куліш народився 26 липня 1819 р. на хуторі поблизу містечка Вороніж на Чернігівщині в сім’ї заможного козака. Навчався у Новгород-Сіверській гімназії та в Київському університеті. Учителював переважно в дворянських училищах та гімназіях. Був заарештований за причетність до справи Кирило-Мефодіївського товариства. Звільнившись після кількарічного адміністративного заслання, жив у Петербурзі, де працював дрібним чиновником. Одночасно займався видавничою діяльністю, активно співробітничав в українському журналі «Основа». Кілька років перебував на державній службі у Варшаві, подорожував країнами Західної Європи. Останні роки життя провів на власному хуторі Мотронівка на Чернігівщині. Тут і помер 14 лютого 1897 р.

1. Як же далеко було молодому Стефанові до міста, що вже видніло перед ним, і до невеличкого дому на березі тихої Липи біля церковці св. Духа.
2. Нарешті Настуня, переглянувшись очима зі своїми подругами, втаємничила Стефана: Iрина замовила ворожку циганку, щоб перед тим вінчанням виворожила їй будучність
3. Перша її думка була, що вона в руках татар — татарська бранка і що ті півдикі постаті з жовтаво-темними обличчями можуть з нею зробити, що хочуть.
4. Напівпритомна Настя чула, як дали їй кілька порядних батогів, як її підняли й поклали в якийсь віз, на тверді дошки.
5. Ї побачила далеко, десь дуже далеко — ряди постатей, які скрадалися тихо, як тіні, в напрямі табору.
Відокремлення — це виділення одного із членів речення у вимові за до нтонації, а на письмі з обох боків за до ком (найчастіше), рідше — тире. Відокремлються тільки другорядні члени речення.