(РАЗОБРАТЬ КАК ЧАСТИ РЕЧИ Прикметник , іменник и т.д) БУДУ ОЧЕНЬ БЛАГОДАРНАПослухай, як струмок дзвенить, Як гомонить ліщина, .З тобою всюди кожну митьГоворить Україна.Послухай, як трава росте, Напоєна дощами, І як веде розмову степЗ тобою колосками.Послухай, як вода шумить -Дніпро до моря лине, -З тобою всюди кожну митьГоворить Україна.​

Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. цією мовою були написані неперевершені твори шевченка, франка, лесі українки, коцюбинського. українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. воно вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить любити рідний край, велику батьківщину. українська мова могутня, глибинна. і кожне слово має свій відтінок: сум, радість, гумор, щедрість, щирість. мова розчулює, закликає до боротьби, клекоче у ненависті до зла, несправедливості, насильства. тож бережімо красу й чистоту рідної мови. нехай наповнює вона наші душі багатством і красою духовності.

Щастя - поняття дуже широке. кожен може розуміти його по-різному. в моєму власному сприйнятті, щаслива людина - це така людина, яка кожен день вміє наповнювати важливими і цікавими для неї речами. завдяки цьому, ніколи не жаліється на якісь невдачі. звісно, що сьогодні дуже важко бути цілком щасливим. у повсякденному житті у кожного можуть виникати труднощі, які псують настрій і жагу йти до своїх цілей. але це не повинно зупиняти. що робить щасливою саме мене? складне питання, бо є багато речей, які змушують мене посміхається. по-перше, я маю близьких мені людей, підтримка і присутність яких, дає мені змогу відчувати себе потрібною. також в мене є хобі, улюблена справа. я приділяю їй досить багато часу і це хобі займає велике місце в моєму житті. і це не обтяжує, а навпаки, надає внутрішнього стержню через відчуття того, що я на щось здатна. не буду сперечатися, що інколи, настрій настільки поганий, що майже нічого, що нещодавно змушувало почувати себе щасливою, не є тримати себе в руках. у таких випадках мені є спостереження за красою, яка мене оточує. вона ж повсюди. і в природі, і в людях і в мистецтві. не кожен помічає цю красу через підвищений темп життя в суспільстві. тому, інколи, важливо все-ж-таки натиснути на гальма. навіть якщо не має змоги виїхати на природу, то хоча б просто посидіти коло вікна. навіть дивлячись на вогні сучасного міста з кружкою в руках, можна свій мозок до ладу, аби наступного дня, знову й знову шукати по життю такі речі, які роблять мене радісною. або ж, зберігати такі спогади, які роблять мене щасливою.  чи можу я назвати себе щасливою? не знаю. та я знаю, що робить мене такою. тому і далі буду робити все, що в моїх силах, аби справді почуватися щасливою людиною!