Провідміняти кількісний числівник 4​

Н. чотири

Р. чотирьох

Д. чотирьом

З. чотири або чотирьох

О. чотирма

М. (на) чотирьох

1. Розділ науки про мову, що вивчає слово як частину мови, називається:

   Б) морфологією;

2. У такому словосполученні залежне слово виражене пасивним

дієприкметником:

  В) освітлена кімната;

3. У реченні «Згаяного часу і конем не доженеш»  

дієприкметник виконує синтаксичну роль:

   Б) означення;

4. У такому реченні дієприкметниковий зворот не треба відокремлювати  комами:

 Б) Замурзаний медом онучок вигойдувався на міцних дідових руках.

5. У такому рядку всі дієприкметники з НЕ пишуться окремо:

    В) не зорані восени поля; ще не прочитана книга;

6. В якому рядку всі дієприкметники доконаного виду:

   Б) зрубаний, оповитий, позичений, прочитаний;

7. Відповідність між дієприкметником та його морфологічними

ознаками:

 1. пожовклий - Б) минулий час, активний стан;

 2. палаючий - В) теперішній час, активний стан;

__

 3. зроблений + 4. виконаний - А) минулий час, пасивний стан + Г) доконаний вид, пасивний стан.

8. Відповідність між дієприкметником та його творення:

 1. писаний - Г) від основи інфінітива перехідних дієслів за до суфіксів -н-; -ен -.

 2. стертий - В) від основи інфінітива односкладових дієслів за до суфікса -т-;

 3. згорілий - Б) від основи інфінітива неперехідних дієслів за до суфікса -л- (рідше -ш-);

 4. читаючий - А) від основи дієслова теперішнього часу за до суфіксів -уч -/- юч -; -АЧ-/-ЯЧ-

 

9. Відповідність між дієприкметником з НЕ та правилом його

написання :

1. Я ніби приїхав у давно не бачені рідні місця.  

  - В) при дієприкметнику є пояснювальне слово;

2. Вчений здійснив нечуваний подвиг в ім'я науки.  

  - А) дієприкметник без НЕ не вживається;

3. Толока не орана, вівці не лічені, пастух рогатий.

  - Б) дієприкметник виступає в ролі присудка;

4. Над Дніпром знявся нестихаючий шум.

  - Г) при дієприкметнику немає пояснювального слова.

10. Дієприкметник – це особлива форма дієслова, що … :

   Б) виражає ознаку предмета за дією;

11. Від дієслова НАПИСАТИ можна утворити:

   В) пасивний дієприкметник минулого часу;

12. У реченні «А вже сьогодні картина нарешті намальована» дієприкметник виконує синтаксичну роль:

  Б) присудка;

13. У такому реченні дієприкметниковий зворот треба відокремлювати

комами:

   Б) Море мовчало, зовсім приспане тихою ласкою ночі.

14. У такому рядку всі дієприкметники з НЕ пишуться разом:

    В) незнані дороги; неспиляне дерево;

! 15. В такому рядку всі дієприкметники доконаного виду:

    НЕМАЄ ВІДПОВІДНОСТІ

А) люблячий, намальований, вишитий, зроблений ;

Б) сидячий, палаючий, ревучий, блимаючий;

В) тремтячий, замерзлий, міцніючий, вкритий;

Г) блукаючий, вимитий, в'янучий, напоєний.

! ** Є всі дієприкметники НЕдоконаного виду:

   Б) сидячий, палаючий, ревучий, блимаючий;

16. Відповідність між дієприкметником та його морфологічними

ознаками:

1. замерзлий - Б) минулий час, активний стан;

2. згасаючий - В) теперішній час, активний стан;

__

3. вкритий + 4. загублений - А) минулий час, пасивний стан + Г) доконаний вид, пасивний стан.

17. Відповідність між дієприкметником та його творення:

1. загорнений - Г) ) від основи інфінітива перехідних дієслів за до суфіксів -н-; -ен -.

2. змитий - В) від основи інфінітива односкладових дієслів за до суфікса -т-;

3. посивілий - Б) від основи інфінітива неперехідних дієслів за до суфікса -л- (рідше -ш-);

4. лежачий - А) від основи дієслова теперішнього часу за до суфіксів -уч -/- юч -; -АЧ-/-ЯЧ-

18. Відповідність між дієприкметником з НЕ та правилом його

написання:

1. Я побачив на столі не завершений письменником твір.  

    - В) при дієприкметнику є пояснювальне слово;

2. Нас чекають дороги незнані.  

    - А) дієприкметник без НЕ не вживається

3. Підлога не вимита, в хаті не прибрано.

    - Б) дієприкметник виступає в ролі присудка  

4. І кликав день в неміряні світи.

    - Г) при дієприкметнику немає пояснювального слова.

Що таке щастя? У кожного є своє поняття щастя, своє визначення. Для мене, щастя – горде відчуття своєї значущості в суспільстві, але, мабуть, чи не найважливіше — це вміння віддавати всі свої сили, душевне тепло, полум'я свого серця служінню людям. І саме така самовідданість, народжена високим гуманізмом, і робить людину щасливою. І все ж таки, де криється коріння справжнього щастя?

Стародавня мудрість стверджує, що людина – творець свого щастя. З цим, мабуть, треба погодитися, тому, що справжнє щастя — це передусім уміння любити життя і людей. І це нам доводять письменники, які на прикладі своїх героїв намагаються дослідити їх прагнення бути щасливими.