У якому рядку всі слова-непохідні прислівники? а) прямо, рясно, цікаво, чемно. б)вручну, напевне, напоготові, довідку в)тут, куди, тепер, завжди, там г) потім, всупереч, втретє, абикуди ​

Використання енергії природних джерел

Електричну енергію отримують на електростанціях багатьма електростанції бувають тепловими (тобто енергія здобувається шляхом спалювання палива), атомними (шляхом розпаду радіоактивних елементів), тощо. Є й такі, що використовують поновлювані джерела енергії - це сонячні, вітряні, припливні та геотермальні електростанції.  

Найбільш економічно вигідним на сьогодні є видобуття енергії через спалення викопних видів палива, таких як газ, нафта і вугілля. Єлектроенергія з теплових електростанцій є у більшості випадків найдешевшою. Але у викопного палива є недоліки: по-перше, теплові станції забруднюють атмосферу, а по-друге, ці види палива є вичерпними ресурсами, тобто з часом їхні запаси зменшуватимуться, доки не вичерпаються остаточно. Для сучасного людства, що дуже залежить від викопного палива, це буде катастрофою.

Тому вже доволі давно люди розуміють важливість переходу на альтернативні джерела енергії. Електрику можна отримувати з енергії вітру або сонячних батарей. Замість викопного палива у теплових електростанціях можна спалювати сміття або біогаз, тобто метан, отриманий з органічних відходів. І хоча поки така електрика зазвичай дорожча, ніж отримана від спалювання газу, нафти і вугілля, джерела такої ніколи не вичерпаються. Не вичерпаються і  запаси тепла всередині Землі - так звана геотермальна енергія. Саме тому людство повільно збільшує долю електроенергії, що отримана з альтернативних джерел. І це, на мій погляд, цілком правильно.

Це місто не спить. Він вже ніколи не засне …
День і ніч сотні тисяч коліс його тіло пестять.
Він не скине з себе проводів електричний гніт,
Але, повержений в бруд, всім закоханим гріхи відпускає.

Це місто схожий на тебе – молодий хуліган.
Він з робочої околиці родом, але «вибився в дамки»
І грошима недбало смітить, благо, сповнений кишеню,
Тільки втиснутися все ж не може в «буржуйські» рамки.

Він розлігся в степу – дивиться в небо очима вітрин,
Гордо тягнеться вгору, відбиваючи будь-які нападки.
Він яку завгодно столицю б викликав на ринг
І напором своїм поклав би її на лопатки.

У ньому з трущоб убогістю поєднується розкіш палаців,
Його тіло – заводи і шахти, і блиск ресторанів …
Він по моді одягнений, але з тих нахабних молодиків,
Що позначені шрамами (в минулому – криваві рани).

Він буває злегка неохайний, трохи нерозумний,
І часом себе вранці відчуває премерзко …
Це місто – банкір, пролетар, трохи бандит,
І в контрастах його – чарівність юності зухвалою.

Це місто – спортсмен, він хворіє, як ми, за «Шахтар»,
І вітає нас грізним ревом своїх стадіонів.
Він палає в ночі, як неоновий строкатий багаття.
Навіть зірки нам здаються ближчими з його териконів …

Це місто – шибайголова, він такий же, як ти …
Попереду – павутина доріг і тернисті версти.
Спалахують зірки над містом сплячою мрії,
І сьогодні, рідний, це наші донецькі зірки!