Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть члени ре- чення. 1. Дай Боже нам долю дай миру та щастя (Ю. Вавринюк 2. Тут стеблина кожна звук із пісні, тут рослина кожна чистий дзвін (Д. Іванов). 3. Вечірнє сонце дякую за всіх котрі нічим не осквернили душу (Л. Костенко). 4. Іскриться ранок сипле в сер- це роси співають струни неба і душі (Ю. Вавринюк). 5. То дощ то сніг, то знову дощ і листя лопотіло (М. Вінграновський).

ответ:1. Дай, Боже, нам долю, дай миру та щастя.

2. Тут стеблина кожна- звук із пісні, тут рослина кожна- чистий дзвін.

3. Вечірнє сонце, дякую за всіх, котрі ні чим не осквернили душу.

4. Іскриться ранок, сипле в серце роси, співають струни неба і душі.

5. То дощ, то сніг, то знову дощ і листя лопотіло.

Объяснение:

Вірний Петрів кінь Буланко мчав по високій траві. З-під його копит, розправивши рожеві й зелені прозорі крильця, бризкали на всі боки коники. Комах зносило вітерцем, і вони розсіювались далеко довкола. Кілька разів з-під самих копит мов хто викидав здоровенних зайців. Не раз із густої трави сторчма злітали розпасені куріпки.

Ребро пагорба високо знеслося вгору, і перед вершником відкрилася поросла деревами долина. Петро спрямував Буланка пологим схилом праворуч. Хоч кінь мчав по траві, було видно, що під ним широка справжня стежка.

Стустившись з пагорба, Петро пустив вірного Буланка тихою ходою. Може, кроків зо двісті протюпав кінь, тоді заіржав. Десь за зворотом відповіли слабким переривчастим іржанням. Петро підняв лук і почав напинати тятиву.

Ось крутий зворот стежки. Межи кущів тьопає кінь половий. Голову опустив, порваний повід волочиться. Кульбака на коні скособочилась у правий бік, з неї стирчить дві стріли.

То ж Степанів Лиско! Не дався татарам! Бродить степом, сумує за загиблим господарем...

Підігнавши Буланка до охлялого коня, Петро зістрибнув. Погладжуючи замордованого Лиска, вийняв з його загноєних губ вудила. Розстібнув підпругу, зняв сідло, повиймав татарські стріли.

Петро повів обох коней на дзюркотіння води. Напоївши їх у струмку, заходився коло бідного Лиска. Почав гострими паличками чистити рани. Кінь дрібно тремтів. Ран було чимало. Всі від стріл. Маю надію, що написала правильно, але не впевнена(

Чи доводилося вам бачити справжнє життя на селянському обійсті? Воно дуже відрізняється від життя середньостатистичного міщанина. В селі все по-іншому: від режиму дня до звичаїв.

Як правило, в кожному господарстві не обійтися без худоби. Мені доводилося жити в звичайній хатині свого дідуся, який розводив курей та качок. Кожного ранку я прокидався та ігав, як квочка вела кудись своїх курчат, та як тривожно вони цвірінькали, коли віддалялися від матусі. Я бігав по зеленій траві та лежав під веселим сонечком. Ниви у червні - це щось дивовижне. Я виходив на подвір'я та дивився за качкою з каченятами. Вони п'ють дуже цікавим . На ганку завжди відпочивали три жовті клубочки - це були кошенята.

Так і проходила моя "перерва". Сподіваюся, в майбутньому я зможу її повторити.