K 3 Прочитайте текст. Доберіть заголовок до нього. Випишіть із тексту ключові слова й обгрунтуйте їхню роль у розкритті змісту. Сформулюйте запитання для однокласників за змістом прочитаного. Живе наша мова - із нами наші князі і гетьмани, наші письменники і вчені, наші державники і збройні оборонці. Живе наша мова - із нами наша 15-мільйонна діаспора. Живе наша мова — і наш голос звучить у вселенському хорі народів. Бо наша мова — це наша релігія, наша держава, наша ми- нувшина, наша надія, наше майбутнє. Бо наша мова - це ми, українці, - добрий, чесний, пра- цьовитий народ, що тисячоліттями живе на берегах Дніпра і Дністра, там, де була колиска індоєвропейських народів. Бо наша мова — це наша пісня, а народ, котрий має таку пісню, не здатний чинити неспровоковане зло іншим народам. Отож, не лише клянімося в любові до рідної мови, не лише плачмо над її долею, а працюймо для неї, вивчаймо, заглиблюй- мося вії походження й історію, поширюймо, пропагуймо її! Tagu щення них ик, водо- Тєрадіс- сник, тливий, зний, вісний, с a Dt
Ответы
1. Коли я молився богу, я завжди бачив на покуті портрет діда в старих срібнофольгових шатах, а сам дід лежав на печі і тихо кашляв, слухаючи своїх молитов. (підрядний і сурядний)
2. Ні дід, ні ми не розуміли прочитаного, і це завжди хвилювало нас, як дивна таємниця, що надавала прочитаному особливого, небуденного смислу. (сурядний і підрядний)
3. У жінок була своя стежка: вони довіряли свої скарги матері божій, а та вже передавала сину чи святому духу — голубу. (безсполучниковий і сурядний)
4. І ще приємно, і дуже любив я, коли дід розмовляв з конем і лошам, як з людьми. (сурядний і підрядний)
5. Повечорів мій день, туман поле ясне укриває, і я дивлюсь, хвилюючись, навколо,— треба мені поспішати. (безсполучниковий і сурядний)
"Зачарована Десна" О. Довженко
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
І сходило сонце, і місяць вставав, і гуси кричали на фоні заграв (Л. Костенко).
Заснули доли, і полонина в тиші спить (О. Олесь).
А сьогодні над Харковом зупинились табуни південних хмар і йде справжній тропічний дощ — густий, запашний і надзвичайно теплий (М. Хвильовий).
Поїдемо поговоримо з лісом, а вже тоді я можу і з людьми (Ліна Костенко)
Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій (В. Сосюра).
Сонечко зайшло, і надворі почало вже темніти (І. Нечуй-Левицький).
Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М Коцюбинський).
Дощ нарешті припинився, і лагідне сонечко знову засяяло (А. Ступак).