Лексичне значення слів: булавою, милуюсь, рідна, ноудбуці​

БУЛАВА́, и́, ж.

1. Кулясте потовщення на кінці палиці і т. ін. У великій.. хустці на голові Мотря була схожа на довгу швайку з здоровою булавою

МИЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. 1. Пестити один одного, виявляючи взаємне кохання, ніжність. Вони [голуби] цілуються і милуються, Сизими крильцями обнімаються (Чуб., V, 1874, 247); Семен Іванович з Галочкою і голубилися, і милувалися (Кв.-Осн., II, 1956, 344); * Образно. Солодко стискається, щастям захлинається серце моє щиреє, що з твоїм кохається, що з твоїм кохається, що з твоїм милується... (Сос., Солов. далі, 1957, 120).

2. ким, чим, з кого - чого, на кого - що, без додатка і з спол. як. Дивитися на кого-, що-небудь, відчуваючи приємність, насолоду; любуватися (у 1 знач.). Ось в холодочку зібралися сиві діди, і милуються дітьми своїми, і тиху розмову ведуть проміж себе (Дн. Чайка, Тв., 1960, 153); Лаврін не зводив очей з Мелашки і милувався, як вона проворно орудувала руками (Н.-Лев., II, 1956, 323); Все таке хороше, красне! Дивитися б та милуватися (Мирний, IV, 1955, 321); Хлопці сиділи на згірку край шляху, милуючись селом, що біліло внизу по долині (Гончар, Людина.., 1960, 88); Катерина милувалась на борошно, розглядала на долоні й виставляла на сонце - та й біле ж (Чорн., Визвол. земля, 1959, 171); // Захоплюватися чим-небудь. Куліш говорив, наче милувався своїми словами, впевнений у тому, що відкривав незнані святі істини (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 216); Друзі глузували з нього й запевняли, що він і в танк поліз, щоб під гуркіт моторів милуватися зі свого голосу (Ю. Янов., II, 1954, 97).

.

Який має кровну спорідненість, кровний зв'язок із ким-небудь.

Объяснение:

Починається ранок, діти прокидаються, йдуть в школу, а шкільний рюкзак дуже-дуже легкий, тому що в ньому немає важких книг і зошитів, а тільки планшет і спеціальна ручка. Всі підручники та робочі зошити, а також електронний щоденник вже завантажені на планшет. Спеціальною ручкою можна писати на планшеті і дошці. У школі є сучасна лабораторія для занять по навколишньому світу, де можна проводити експерименти і різні дослідження навіть самостійно. У велику перерву всі йдуть в їдальню, де можна вибрати блюдо на свій смак. Різні супи, Багато других страв і, звичайно ж, десерт з напоєм.

Наприклад: 1. Подніпров'я мені колискою було. (Ле): іменною частиною складеного присудка виступає іменник колискою, а зв'язкою — дієслово було. 2. І ти осталася одна на березі. (Шевч.): іменною частиною є числівник одна, зв'язкою — дієсло­во осталася. 3. Чорні жилаві руки були наче з заліза. (Коцюб.): іменна частина — наче з заліза, зв'язка — були. Роль зв'язки найчастіше виконує дієслово бути, рідше в значенні зв'язки вживаються дієслова стати, становити, вважатися, зда­ватися, називатися, лишатися, являти, видаватися та ін. Зв'язка бути (також являти собою і становити) вказує лише на б і час, тоді як всі інші зв'язки, крім цього, вносять у присудок ще й певні смислові відтінки. Порівняймо: Обличчя героїв спо­кійні були. (Сос.) і Обличчя героїв спокійними стали. В другому реченні показано змінюваність предмета — обличчя.