Скласти діалог на тему щирість

-Привіт,як ти думаєш хто така особистість?

-Привіт.Не кожну людину можна так назвати. На мій погляд, особистість – це щира, цілісна людина, яка живе за покликанням. Вона зуміла пізнати свої схильності, розкрити свої таланти, здолати свої недоліки і завдяки цьому досягти успіху в житті та бути щасливою. При цьому вона з повагою ставиться до інших, не дозволяє собі зверхності та презирства.Треба володіти певним набором рис характеру та душевних якостей, щоб мати право нею називатися.

-А що ти розумієш під словом "душевні якості".І яким вони повинні бути?

-Душа—це куточок спокою, який належить лише нам, а тіло — обо-лонка, яка оберігає душу від зовнішніх подразників. Проте один без одного вони існувати не можуть. Це все одно, що горіх і ядро.На мою думку, душа відтворює якісну сутність людини, а тіло —

лише зовнішні принади, які з часом втрачають своє значення.Духовний світ людини глибокий, багатогранний, але непізнаний

до кінця. Чим він багатший, тим цікавіша людина, тим прекрасніше їїжиття. Велике значення мають духовні цінності.

-Як ти думаєш ,чи можна бути багатою

людиною, а почуватися нещасним?

-Так,тому що в душі, сповненій праг-

ненням до заможності, уже не лишається місця для добра.

-А чи можна навпаки,не мати багато грошей, а все ж таки бути щасливим?

-Так, бо душа бажає до й захистити як близьку, так і чужу людину. Однимсловом, слід мати щиру й красиву душу, щоб бути корисним, а не пройти по життю сірою тінню.

-А де народжуються всі вчинки людини?

-Усі вчинки народжуються в душі, благословляються в її соборі. Треба

керуватися в усіх діях вічним дороговказом — святинею собору своєї

душі.

-За що ти цінуєш людей?

- Я ціную людей не за привабливу зовнішність, а за щирість і відкритість

душі.

-А ,які добрі душевні якості ти цінуєш?

Я ціную щирість,співчуття,підтримку у важку хвилину,життєрадісність,відкритість,дружелюбність ,відвагу,ввічливість,терпіння,до хворим і бідним,милосердя.Я ціную таких людей,які залигаться поруч ,коли ти потрапив у біду,незважаючи на власні турботи і проблеми.

-Дякую,я зрозумів,буду розвивати у собі душевні цінності.Дякую,що ти приділив мені увагу.Бувай.

-До зустрічі

Гармонія людини і природи - велика духовна цінність. "Якщо людина залежить від природи, то і природа від неї залежить: природа людину створила - людина її переробляє", - сказав французький письменник Анатоль Франс. 

З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на  становлення національного характеру. 

Ознакою здоров'я людини і природи є краса, гармонія, приємні пахощі, краєвиди. Тому нас неприємно вражає, коли, мандруючи  лісом, ми раптом натикаємося на залишки "цивілізації": пластикові пакети, посуд, ганчір"я, пляшки... Це безладдя псує красу, воно відбирає в людини те здоров"я, яке вона могла б отримати від здорової природи. Природа дуже хвора, земля потребує твоєї, людино, турботи й заслуговує на твою любов.

- Привіт Богдане! Куди це ти так поспішаєш?
- Привіт Насте! На урок фізкультури.
- Ой, а навіщо так поспішати?
- Як навіщо? Фізкультура найкращий урок!
- Ні, ти що!? Якби я вирішувала чи потрібні уроки фізкультури у школі, то я би була проти цього уроку!
- На мою думку, ти погано говориш!
- Чому ти так вважаєш? Мені ось, наприклад зовсім не подобається цей урок!
- Тому, що усім потрібна розминка, потрібно тримати себе у формі, люди які займаються фізкультурою сильніші, здоровіші...
- Ну, навіть не знаю.
- Не вагайся почни дивитися на цей урок з іншої сторони!
- Я подумаю.
Після того як Насті закінчився урок фізкультури, діти знову зустрілися:
- І як Насте, ти поміняла свою думку?
- Знаєш, так, фізкультурою займатися дуже класно, і я рада, що у нас є такі уроки! Я навіть почала краще себе почувати!
- Я задоволений тим, що я тебе переконав!
- Дуже дякую тоб