-Добридень, Сашко!
-Добридень, Наталіє Петрівно!
-О, як ти підріс за літо! Вже такий високий став!
-Еге, підріс! Тепер буду вищий за всіх у класі, а я цього соромлюся!
-Тю, не переживай. Діти всі ростуть. Будеш скоро високим, як твій батько!
-Ой людоньки, не хочу!
- Чому? Чоловіки мають бути високими та стрункими! І ти будеш!
- Кахи-кахи! Який же я чоловік? Мені ж тільки 9 років!
- Сашко, ну, ти ж колись станеш дорослим... Від цього нікуди не дінешся.
- Мені ще ого-го скільки років бути дитиною. Ще треба школу закінчити. А вона така складна… Думаю, що доведеться ще років 30 вчитися в ній.
- Чому це?
- Важко гризти мені, Наталіє Петрівно, граніт науки цей.
- Ой, нещастя моє, треба старатися. Сумлінно виконувати всі домашні завдання.
- Ой, людоньки, так я ж їх виконую! От тільки оцінки погані!
- А чому тоді оцінки погані?
- Я ж кажу: граніт науки важко мені гризеться.
- Ах смішний же ти, Сашко!
- Ой лишенько, я ж до школи запіснююсь!
- Ну добре, бувай.
- Будьте здорові!
Перші авто були звичайними кінними візками із двигунами, і їх називали безкінними екіпажами. Перші автомобілі не завжди радо зустрічали, тому що вони часто лякали коней і здіймали куряву. Спочатку автомобілі були розвагою заможних громадян. А Генрі Форд побудував дешевий автомобіль для широких мас. Гоночні автомобілі – це швидкісні машини , і вони дуже відрізняються від звичайних.
Облытають квіти,обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині.Жайворонки дзвенять і радують нас у синьому небі
Мій товариш зараз читає та дивиться телевізор. Я, Микита та Андрій учора робили паперові літаки. Сьогодні осінь робить листопад та кольорові килими. Зима цьго року була сніжна, морозна та хмарна. Спочатку я повернув наліво, потім знов наліво, та дістався дому
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Чому нам потрібна поезія?ооочень
Поезія… Таке, здавалося б, просте слово в сучасному світі. Але цілий рушій, що здатен розпалити не одне крижане серце. Та чому поезія важлива в житті людини і взагалі чи потрібна людям поезія?
Поезія для мене – це важлива частина життя. Це не просто слово. Це те, що розпалює вогник у моїй душі, змушує сміятися, плакати, насолоджуватись прекрасним. Ви тільки подумайте, скільки естетичних рядків нам подарували неперевершені поети. Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка – українські титани, які словом, ніби ділом, стукали в кожні двері, в кожну душу. Саме їх поезія ще з дитинства вчить мене любити Батьківщину, свою сім’ю, бути хорошим другом і сильною особистістю. Кожне їх слово лунає для мене солодкою піснею.
Объяснение: