Визначте дієвідміну поданих дієслів та їх граматичні ознаки. Говорити, малювати, сидіти, співати, спати, читати, фарбувати, лежати, мовчати.

О рідне слово, хто без тебе я? 
Німий жебрак, старцюючий бродяга,
Мертвяк, оброслий плиттям саркофага, 
Прах, купа жалюгідного рам'я. 
                               (Дмитро Павличко) [це епіграф]

На мою думку,  твоя мова, подарована тобі долею, — це те,  що ти любиш і мусиш зберегти для своїх дітей як унікальний Божий дар, як те, стосовно чого відчуваєш синівський обов'язок.

Є чимало переконливих аргументів, якслушність цієї думки. По-перше, енергія ко\таеться добром чи злом до тієї людини,У народі про це кажуть: як гукнеш, так і відгук __ге, слово, як і зброя, може вразити людину, завдати їй навітьбільшого болю, аніж куля або гостра шабля. Щоправда, рани,заподіяні словом, не тілесні, а душевні, але гояться вони надтоповільно.Яскравим прикладом художнього осмислення дії слова-зброїє поезія Володимира Сосюри «Я знаю силу слова». Ліричний геройцього твору називає слово зброєю щастя: воно є квіткою влюбові й штиком у ненависті. Як бачи.мо, слово — особливазброя, здатна не лише вбивати.Прикладів із життя на підтвердження цих аргументів є сила-силенна. Серед них особливо вражає своєю лаконічною суворістюстаття Кримінального кодексу України «Доведення до самогубства», яка передбачає покарання для тих, хто своїми діями абословами спонукає іншу людину до суїциду.Отже, слово є дуже сильною зброєю, здатною впливати й натого, хто Гі має, і на того, на кого вона націлена. Тому треба вмілоповодитися зі словом, навчитися скеровувати його на добро, відповідатиза свої слова, завжди добре думати перед тим, як щоськазати.

Кожна людина різна , це відомо усім ! Хтось вірить в одного Бога , а хтось в іншого , проте це не важливо ! Кожен з нас прагне віри . Без цієї віри важко жити на світі .  Згадаємо біблійний вислів » Не хлібом єдиним житиме людина «. Духовний світ кожниї людини індивідуальний . Якщо ми віримо , це означає , що ми не сумніваємося . Є віра в Бога . Це віра у вищі сили , у невідворотну перемогу добра над злом , у силу правди та любові . Для побожної людини віра в Бога становить основу морльності . Вона є  вибором між добром і злом : оскільки все живе за Божими законами -заповідями , то дотримання заповідей -добро , а порушення — зло ! Ми правгнемо віри та стаємо добрішими , адже той , хто вірить ніколи не порушить Божого закону , а отже буже чистим !