Прочитайте текст. Знайдіть спочатку речення з простим підметом, потім — зі складеним. Запишіть їх у два стовпчики. В історичній літературі існує чимало версій походження слова «козак». Один із польських авторів виводив це найменування од якогось легендарного ватажка. Польський учений пояснював походження цього слова від «коза». Козаки, мовляв, були прудкими й витривалими, як кози. Турецькою мовою слово «козак» означає волоцюга, забіяка, розбійник. Очевидно, саме звідти воно й прийшло на Україну. Певно, не самі придумали наймення захисники нашого краю. Вони одержали його від ворога, і воно тут прижилося, зовсім утративши негативний відтінок. Бо козак в Україні став синонімом лицарської доблесті й високого благородства. Дмитро Яворницький (відомий український історик) писав, що запорізькі козаки, як за зовнішнім виглядом, так і за внутрішніми якостями, були характерними представниками свого народу.

 Я з дитинства мрію про професію вчителя.
Мені здається, що це найгуманніша в світі професія. Учитель несе людям
не тільки знання, він несе ще доброту і правду. Учитель, мені здається,
бачить людей наскрізь, Люди цієї професії оцінюють відразу, хто чого
вартий. Це тому, що вони працюють із людьми усе своє життя і можуть по
одному слову здогадатися, хто стоїть перед ними.
Учителі — дуже принципові люди. Вони повинні жити так, як навчають,
відкрито і чесно, адже на них дивляться всі. Ми всі отримуємо «путівку в
життя» від них, І неможливо відокремити спеціальність учителя від
спеціальності вихователя.
Мені здається, неможливо говорити неправду, коли на тебе дивляться
дитячі очі. Від учителя залежить дуже багато в майбутньому їх учнів.
Вони своїм прикладом, своїми принципами, своїм життям показують, як
жити.
Мене не лякає відповідальність професії. І тому після закінчення школи я
буду вступати до інституту . Я впевнений, що
моя мрія здійсниться

Твір на тему «Пісня - душа народу» Пісня супроводжує український народ протягом усієї історії його існування. У часи розквіту та занепаду, під час важких випробувань війнами, бідністю, національного гніту народна пісня допомагала людям. У ній – пам'ять про визначних історичних діячів, про минуле, щирі почуття. У радісні хвилини життя – при народженні немовляти, хрещенні, весіллі, на будь-яке свято – пісня неодмінно лунала, зігріваючи душу та підіймаючи настрій. Пісня допомагала в праці та в дорозі. Мабуть, така співуча в нас українська душа. Є давня легенда, пов’язана з пісенністю українського народу. У ній розповідається про те, що Господь обдаровував усі землі світу багатствами, тож українській землі, яка постала перед ним останньою, не залишилося нічого, окрім народної пісні. Мабуть, ця легенда виникла в часи великих бід, що випали на долю нашого краю. Та пісня, пообіцяв Господь, до людям пережити всі лиха та ще й нестиме радість та світло. В українських народних піснях живе вся історія нашого буття. У них і кохання, і побутове життя, і праця, і військова слава. Українські пісні надзвичайно мелодійні, щирі та прості. Вони нікого не залишають байдужими. Незважаючи на те, що багато з них народилися з болю, вони несуть світло та свято життя. У наших піснях немає жорстокості, агресії, навпаки – прагнення щастя, любові, добробуту, гумор, що найкраще характеризує національні риси нашого народу. Без рідної пісні ,як і без рідної мови, людина не може висловити своїх почуттів. От як пише про те І. Драч: А пісня - це душа. З усіх потреб потреба. Лиш пісня в серці ширить межі неба. На крилах сонце сяйво їй лиша — Чим глибше пісня, тим ясніш душа. Народну пісню треба берегти, бо в ній – невичерпні багатства душі цілого народу.