Мене причарувала рідна мова, рідна пісня, чисте повітря рідного краю. Повінь, повінь! Річка повна, повновода — нeма броду. Грім гримить на виднокраї, нам веселку посилає. Ковила золотиться промінцями осоння ранкового. При проведенні мовного турніру на різних землях України ентузіасти вчать усіх бути небайдужими до рідного слова.

Объяснение:

Я зрозумів(ла) цей вислів так, тобто я не проти аби культура інших народів проникала до мого дому, адже це збагачення своєї скарбниці знань. У кожного народу свої звичаї та традиції, і мені б було дуже цікаво дізнатися чим вони займаються і порівняти культуру українців та інших народів. Але також дуже важливо не забувати і про свою батьківщину, бо багато людей від'їжджаючи за кордон забували про рідний край. В цьому і сенс слів "Але я не бажаю, щоб мене збивали з ніг", тобто ознайомлення з культурою інших країн є гарним розвитку своїх знань, але при цьому обов'язково треба не забувати про цінність культури своєї держави.

1) Поезія природи, поезія кохання, поезія праці, все це злите тут в єдину (Підкреслити) — гармонію, все це повите чарами тієї краси тієї життєрадісності,при яких навіть грязюка здобуває собі епітет ніжна. 2) І небо і земля — (підкреслитии)усе одпочива все ніч під чорною запаскою хова. 3) Ні голубого неба, ні димчатих лісів на горизонті, ні картинних вітряків на сільському вигоні — (підкреслити)нічого я не бачив 4) Величним спокоєм та умиротворенням (підкреслити) дише все довкола: небо й земля й дерева, поля, й гаї, наче у величезному блакитному храмі після світлої Божої служби