Речення Усе ближчими ствали звуки грози підкреслити члени речення

Музика посідає далеко неостанне місце у моєму житті. Я постійно слухаю музику і люблю її. Коли йду до школи, роблю домашні справи, ходжу до магазина, купую різні речі, гуляю з друзями - я слухаю свою улюбленну музику. Мабуть, музика - це невід`ємна частина мого життя. А тепер я хочу написати, щоб я робив без музика і напевне помер би від нудьги. Я б припинив свій творчий розвиток і зробив худшою память без музики. Адже коли я слухаю пісню, то аналізу, запам`ятовую її.

 Музика - це частина мого життя і якщо її в ньому не буде, то й життя мого не буде. 

 В одномумісті жили два маленьких горобчики Чик та Чирик. Дуже любили вони вихвалятись один перед одним.

  Одного сонячного ранку горобчики знову почали вихвалятись. Чик, гордо піднявши голову, сказав:

- Подивись, яке в мене гарне пір'ячко. Воно так і виблискує на сонці.

Чирик відповів:

- Та ти тільки поглянь, які у мене ніжні крильця, тендітний хвостик. Я набагато кращий від тебе.

Чик аж закричав від таких слів. Між горобчиками почалась сварка, яка невдовзі переросла в бійку.

   За маленькими хвальками, хитро примруживши оч гав великий чорний кіт Мурко. Чик та Чирик бились так, що аж летіло пір'я. Кі тихенько підкрався і швидко стрибнув за здобиччю. Вхопив горобчиків за хвостики. Перелякані пташенята почали вириватись, і таки полетіли. У Мурка в лапах залишилися лише їхні хвостики. Посідали бідолашні на паркані і мовчать. Нікому не хочеться більше вихвалятись, та і немає чим.

  З того часу горобчики жили дружно. А якщо і кортіло деколи похвалитись, то одразу згадували про свої хвостики, які залишились у Муркових лапах.