Прочитайте речення. Пшениця гнулася під вітром до землі, високе її стебло голосно шаруділо, і Охрімові знову стало жаль цього багатого врожаю, що гинув на його очах, осипаючись дорогим зерном. Правильно визначено кількість частин у цьому реченні у варіанті * дві три чотири п'ять

Кожен з нас звик  до того, що хліб є щоденною звичною стравою на нашому столі. І мало хто замислюється над тим, як цей хліб приходить до нас на стіл. Дехто скаже - з магазину. Але не все так просто. Спершу колгоспники мусять зорати поле, потім засіяти його зерном. Поки пшениця сходитиме, потрібно доглядати її. Коли вона достигне, комбайни збирають урожай, молотять, відділяючи зерно від соломи. Пізніше це зерно везуть до млина, де  з нього мелють муку. А вже муку везуть до пекарні, де й спечуть для нас той самий хліб. Як бачимо, дуже багато праці вкладено в кожен шматок хліба. Тому хліб треба шанувати.

Щоб зробити хліб, потрібно посадити пшеницю ще восени. Пшеничка зійде і стане ніби маленька травичка. Взимку вона буде спочивати під пухким та теплим снігом. А навесні, коли сніг розтане, вона знову почне рости і ми будемо чекати доки вона зросте та достигне.
Наприкінці літа починають збирати врожай. По полю їздять комбайни, збирають зерно і завантажують його в автомобілі, які везуть пшеницю на тік. На току пшеницю сушать та відправляють на хлібоприймальні пункти, де переробляють її на борошно.
Борошно везуть на хлібозаводи де замішують тісто, розкладають його по формах та випікають хліб. Після цього готові паляниці прямують до магазину, де ми їх і купуємо.