Скласти 4 речення, щоб в кожному було по 3 прикметника

1)минає(==, дієслово) літо(__іменник), осінь(___,ім.)вже (частка)бреде(==, дієслово),лісів(_ _ _, ім.)багрянець(___,ім)торкнувся(==, дієсл.) вересневий(~~~,прикм.), і(спол.) пахне(==,дієсл.) чебрецем(_ _, ім.), і(спол.) листя(_ _,ім.) де-не- де(присл.), кружляючи лягає під деревами( все речення суцільною _._._.). Речення: розповідне,неокличне, складне, з різними видами зв'язку :сполучникове(складносурядне) і безсполучникове. 1 речення(минає літо): просте, повне, двоскладне,непоширене, неускладнене;; 2. Речення(осінь вже бреде): просте, повне,двоскладне, непоширене, неускладене;; 3речення(лісів багрянець торкнувся вересневий): просте, повне, двоскладне, поширене, неускладене. 4 речення(і пахне чебрецем): просте, повне,односкладне,поширене, неускладене. 5 речення(і листя ): просте, повне, односкладне, поширене, ускладнене дієприслівниковим зворотом.. 1і2 речення - безсполучниковим зв'язком; 2і 3- безсполучниковим; 3і4- сполучниковим сурядності; 4і5- сполучником сурядності.

Це місто не спить. Він вже ніколи не засне …
День і ніч сотні тисяч коліс його тіло пестять.
Він не скине з себе проводів електричний гніт,
Але, повержений в бруд, всім закоханим гріхи відпускає.

Це місто схожий на тебе – молодий хуліган.
Він з робочої околиці родом, але «вибився в дамки»
І грошима недбало смітить, благо, сповнений кишеню,
Тільки втиснутися все ж не може в «буржуйські» рамки.

Він розлігся в степу – дивиться в небо очима вітрин,
Гордо тягнеться вгору, відбиваючи будь-які нападки.
Він яку завгодно столицю б викликав на ринг
І напором своїм поклав би її на лопатки.

У ньому з трущоб убогістю поєднується розкіш палаців,
Його тіло – заводи і шахти, і блиск ресторанів …
Він по моді одягнений, але з тих нахабних молодиків,
Що позначені шрамами (в минулому – криваві рани).

Він буває злегка неохайний, трохи нерозумний,
І часом себе вранці відчуває премерзко …
Це місто – банкір, пролетар, трохи бандит,
І в контрастах його – чарівність юності зухвалою.

Це місто – спортсмен, він хворіє, як ми, за «Шахтар»,
І вітає нас грізним ревом своїх стадіонів.
Він палає в ночі, як неоновий строкатий багаття.
Навіть зірки нам здаються ближчими з його териконів …

Це місто – шибайголова, він такий же, як ти …
Попереду – павутина доріг і тернисті версти.
Спалахують зірки над містом сплячою мрії,
І сьогодні, рідний, це наші донецькі зірки!