"знайди вдома книжку про велику вітчизняну війну і випиши з неї невеликий абзац тексту який особливо вразив"

-  страшны не вы, - вы уже разбиты и обречены, - страшно то, что вас породило и порождает после того, как люди так давно существуют на земле и достигли таких ясных вершин в области мысли и труда… язва людоедства разъедает души уже не только отдельных людей, а целых народов, она угрожает существованию человечества… эта язва людоедства, более страшная, чем чума, будет разъедать мир до тех пор, пока благами мира будут пользоваться не те люди, которые их , пока неограниченной властью над людьми будут пользоваться выродки человечества, сосредоточившие в своих руках все богатства мира… напрасно эти господа в белоснежном белье надеются уйти от суда . забрызганные кровью, они уже стоят перед его грозными очами… я жалею только о том, что не смогу больше бороться в рядах своего народа и всего человечества за справедливый, честный строй жизни. я шлю мой последний всем, кто борется за него! …

я знаю, он большой, но мысль философская, впрочем можешь не писать.

реплика (абзац) взято из "молодая гвардия" а. фадеев

Софіївський парк – увіковічене кохання Історія Софіївського парку бере свій початок в 1785 році, коли кохана графа Станіслава Потоцького, Софія, написала йому натхненного листа про свої гостини в Криму, де її до глибини душі вразив парк Аркадія: «Правда, мій милий друг, що в нас буде такий же сад в Криму?» – запитувала вона в нащадка гетьмана Речі Посполитої. У ті часи маєток Потоцьких був майже розорений, і він не міг собі дозволити навіть затишного закутку на березі моря, проте це не стало перешкодою для графа, який був осліплений чарами Софії. Вона була однією з найкрасивіших жінок того часу – сучасники називають її українською Анжелікою та Мата Харі. Для когось вона – всього-на-всього дочка грецької куртизанки та купця, а для когось – символ витонченості, краси та мудрості.

Объяснение:

Жив у країні української мови прислівник. одного разу вигнали його з країни, адже вважали що він є непотрібним членом речення. прислівник дуже засмутився і пішов куди згодом усі мешканці країни української мови зрозуміли, що це було неправильне рішення, бо люди не могли до кінця висловити свою думку, розповісти потрібну інформацію. прислівник усім розповісти про час, місце події. порадилися інші частини мови і вирішили: потрібно покликати прислівника назад додому. він прийшов, усі вибачилися перед ним і існує ця країна української мови аж до тепер. і живуть там усі довго та