Твір на тему Людина хороша коли на себе схожа​

В світі багато країн, народів, мов. Кожен з нас має свою рідну мову, літературу, культруру, кожен любить країну в якій народився. Ще з самого дитинства батьки в нас виховують любов до слова, вони вивчають з нами найпростіші словосполучення, допомагають розуміти значення багатьох слів. Потім в школі ми продовжуємо дізнаватися все більше,більше,більше інформації та цікавинок.

В шостому класі є дуже цікаві твори. Ми вивчали славну, загадкову та прекрасну давнину України, гарні, мелодійні колискові, літературного походження та стрілецькі пісні, познайомились з творами Шевченка ("Думка", "Іван Підкова", "Тарасова ніч", "Тече вода в синє море"), прекрасний твір Миколи Воронного "Євшан-зілля" нагадав нам про історичне минуле нашого року. Неймовірні вірші Лесі Українки розповіли нам про її тяжку долю, про її дитинство. Спиридон Черкасенко з твором "Маленький горбан" як найкраще розповів нам про красу і незахищеність людської душі. Вірші Станіслава Чернілевського "Теплота родинного інтиму" та "Забула внучка в баби черевички" розкривали любов, доброту та високу духовність. І ще з багатьма письменниками та їхніми творами ми познайомились у шостому класі. Але найбільше мені припав до душі твір  Віктора Близнеця "Звуки павутинки" романтичність та ліричність — невід'ємні риси української літератури. Неповторний світ дитинства — старт у майбутнє доросле життя. Дивовижність і краса світу, вміння відкрити його для себе (образ звуку павутинки). Образ допитливого і здібного хлопчика Льоньки, його мрії й фантазії. Це як раз саме те що треба. 

На уроках української літератури в шостому класі я дізнався багато нового та цікавого. З деякими письменниками познайомився вперше і вони мені дуже сподобались. Я навчився мріяти, уявляти всі картини, події як це описували автори творів, навчився дивитися на світ іншими очима, навчився цінувати дитинство та більше часу проводити з батьками,саме література рідного краю (українська) прищепила мені любов до прекрасного!

 

Сонце зійшло, шторм почав потрoху слабшати, але море клекотіло весь день, і тільки надвечір хвилі стали широками і плoскими.

Речення розповідне, неокличне, складне, сполучникове, складносурядне, складається з 4-х частин. 

Схема: [  ], [  ], але [  ], і [   ].

 

 

1 речення - Сонце зійшло: двоскладне, непоширене, повне, неускладнене. Підмет (простий) - сонце, присудок (простий дієслівний) - зійшло.

2 речення - Шторм почав потроху слабшати: двоскладне, поширене, повне, неускладнене. Підмет (простий) - шторм, присудок (складений дієслівний)  - почав слабшати, обставина дії - потроху.

3 речення - Але море клекотіло весь день: двоскладне, поширене, повне, неускладнене. Підмет (простий)-море, присудок (простий) - клекотіло, обставина часу -весь день.

4 речення - І тільки надвечір хвилі стали широкими і плоскими:  двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними присудками. Підмет (простий) -хвилі, присудок (складений іменний) - стали широкими і плоскими, обсавина часу - тільки надвечір.