у мене вдома вже два роки живе сухопутна черепаха люся. на сімейній раді ми вирішили, що не будемо її садити в акваріум або в якусь коробку, адже тварині, як і людині, потрібна свобода. люся у нас дуже волелюбна черепаха. вона повзає, де хоче і спить, коли захоче.
коли люся хоче їсти, вона виповзає на середину кухні, підводиться на передні лапи, витягає голову і крутить нею по сторонах. якби вона вміла говорити, вона б сказала: «люди, ви не бачите, я голодна! » люся дуже любить капусту, яблука, моркву і сиру картоплю.
одного разу вночі я вийшла на кухню попити, не включила світло і ледь не наступила на черепаху. я дуже злякалася, навіть підстрибнула, а люся проповзла мимо, не звернувши на мене жодної уваги.
повзає люся дуже швидко, зовсім не як черепаха. якщо у неї є якась мета і вона до неї прагне, за нею не наздогнати. іноді вона де-небудь ховається, і ми її всією сім’єю розшукуємо. у такі хвилини ми шкодуємо, що наша люся не вміє вимовляти які-небудь звуки (наприклад, гавкати, нявкати або щось ще).
а навчила мене люся доброти . турботи про когось опруч себе . тому,хто цього потребує. навчила цінувати дружбу .
моя люся дуже розумна і красива черепаха, і я її дуже люблю!
можна підставити іншу тваринку
З багатьох античних міфів мене найбільш вразив міф про Прометея, який вкрав у богів вогонь, щоб передати його людям, і міф про Ікара, першу людину, що знялась на крилах у небо. Він змайстрував собі крила з пір'я, склеєного воском. Ікар піднісся занадто близько до сонця, і сонце розтопило віск крил, від чого Ікар упав у море й потонув. Образ, Ікара заполонив мої мрії. Я мріяв зробити з чогось крила, злізти на Успенську дзвіницю та й плигнути з неї на тих крилах. А ще ліпше вигадати таку машину, що підіймала б тебе на крилах з землі, тоді можна було б спробувати політати. Якщо люди й підіймалися досі в повітря, то тільки на повітряних кулях. І мрії лишалися мріями...Десь 1909 року стали писати в газетах, що вигадано гвинт, який всвердлюється в повітря, такий гвинт, чи пропелер, доданий до видовженої повітряної кулі, створив за кордоном дирижабль. В газетах та журналах можна було прочитати про перші літальні машини — аероплани й відважних людей — авіаторів, що знімаються в повітря на тих машинах. Досі невідоме слово "авіація" так зацікавило великих і малих, що, коли до міста приїхав лектор, який мав розповісти про таємниці літальних машин, в залу важко було протовпитись. Лектор оповідав про польоти американців братів Райт, про успіхи французького авіатора Блеріо і продемонстрував літання маленького пропелера. Пущений з спіральної залізної палички, пропелер пролетів половину зали. Незабаром такі пропелери стали продавати як іграшку по крамницях. Нас, дітлахів, уже не вабили тепер паперові змії; тепер кожний із нас мріяв придбати собі цей маленький залізний пропелер. Через рік мені пощастило побачити і саму літальну машину.
Влітку 1910 року мати поїхала зі мною до Харкова в гості до родичів. Дітей у тих родичів не було, мене познайомили з сусідським хлопчиком Вітею, моїм однолітком. Вітя охоче водив мене по харківських вулицях, де що не крок, то й побачиш якесь чудо великого міста. Я витріщав очі і на конку, і на трамвай, і на автомобілі, яких ще зроду не бачив. А в неділю він повів мене за місто глянути на таке, що навіть і йому було первиною. Ще в суботу він таємничо прочитав мені наклеєну на паркані афішу, в якій повідомлялося, що відомий спортсмен і улюбленець публіки Уточкін буде демонструвати польоти на літальній машині на іподромі, де звичайно бували кінські перегони.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1)Складним є речення в рядку Виберіть одну відповідь:Над широкими сіножатями, над зеленими ярами встав легесенький туман.По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні.Тепла липнева ніч пролітає садками, посадками, скиртами в полях.Українська мова мене не тільки вабить як письменника, вона дивує й захоплює.2)Односкладним простим реченням з головним членом, вираженим присудком, є реченняВиберіть одну відповідь:Так ніхто ще не вірив у мене!Серед лісу ставок, очеретом з одного боку прикрашений.Ніхто ніде не гомонів.Все віддав би, що жить осталось, за гарячий дотик руки.3)Непоширеним є речення в рядкуВиберіть одну відповідь:Між коморою та будиночком ворота й хвіртка.Хмельницький був іншої думки.Хліб і рушник – одвічні людські символи.На південь стікає зоряна імла Чумацького Шляху.4)Прочитай текст і виконай завдання. (1) Земля дитинства, стежки ранньої юності..! (2) Кому не снилися вони в далеких мандрівках, хто не відчував їхнього поклику, чия чутлива душа не прагла повернутися на схилі літ у чарівну казку дитинства. (3) Усе, як сказав один з філософів, скороминуще в цьому світі. (4) Але чи так уже й все – пам’ять, якщо вона не полишає людину, не робить її забудькуватою, неодмінно житиме отим далеким спогадом дитинства. (5) І чим далі людина відпливає роками, тим більшатиме тяга до нього. Познач просте речення.Виберіть одну відповідь:(5)(3)(1)(4)5)Прочитай текст і виконай завдання1) Вишитий рушник створював настрій, формував естетичні смаки, був узірцем людської працьовитості. (2) Він пройшов крізь віки, він і нині усимволізовує чистоту почуттів. (3) Хліб-сіль на вишитому рушникові були високою ознакою гостинності українського, як і інших сусідніх народів. (4) Кожному, хто приходив з чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню. (5) Цей звичай пройшов віки, став доброю традицією в наш час.Познач прості реченняВиберіть одну відповідь:a. (3), (4), (5)b. (2), (4), (5)c. (1), (2), (5)d. (1), (3), (5)Дуже треба, будь ласка, без пояснення
1) Складним є речення в рядку:
Українська мова мене не тільки вабить як письменника, вона дивує й захоплює.
2) Односкладним простим реченням з головним членом, вираженим присудком, є речення:
Все віддав би, що жить осталось, за гарячий дотик руки.
(у складі складного)
3)Непоширеним є речення в рядку:
Хмельницький був іншої думки.
4) Просте речення:
(3) Усе, /як сказав один з філософів/, скороминуще в цьому світі.
(ускладнене вставним реченням)
5) Прості речення:
(1) Вишитий рушник створював настрій, формував естетичні смаки, був узірцем людської працьовитості.
(3) Хліб-сіль на вишитому рушникові були високою ознакою гостинності українського, як і інших сусідніх народів.
(5) Цей звичай пройшов віки, став доброю традицією в наш час.
d. (1), (3), (5)