1. Позначте рядок із правильними варіантами передачі імен та по батькові у давальному відмінку: а) Дмитрі Яковичі, Олесі Павлівни;б) Валентинові Сидоровичу, Ользі Романівні;в) Сергії Анатолієвичі, Тетяні Петрівні; г) Федіру Харитоновичі, Тамарі Івановні.2. Позначте рядок із правильними варіантами передачі імен та по батькові в орудному відмінку:а) Павлом Івановичем, Іриною Романівной; б) Борисом Миколайовичем, Надією Степанівною;в) Сергієм Анатолієвичем, Аліною Ігоровною; г) Тодосем Марковичем, Оленою Дмитрівной.3. Позначте рядок із правильними варіантами передачі прізвищ чоловіків у родовому відмінку:а) Франко, Швеця, Клеця, Глух; б) Дюми, Ковальчука, Зайцева, Зарубіна;в) Мальцева, Швидкого, Шевченко, Ющук; г) Золя, Українця, Плюща, Фесенка.4. Позначте рядок із правильними варіантами передачі прізвищ жінок у родовому відмінку:а) Оганесян, Павловой, Зотової, Козир; б) Сайко, Лацис, Дацун, Звонарьової;в) Кудрявцевої, Гайдук, Сироти, Мальованой; г) Кузнецовой, Горбач, Шевчука, Федорової.5. Позначте рядок із правильними варіантами передачі прізвищ чоловіків у давальному відмінку:а) Карпову, Макєєві, Плющі, Заренко; б) Баранову, Гнатюкові, Руставелі, Пасіці;в) Маслову, Кузі, Турчині, Щокінові; г) Гайдамакі, Коваленку, Сидорчукі, Ломаковичу.​

Объяснение:

Прийшла весна. Птахи, повертаючись із далеких країв, віталися з рідною землею. Усе навколо ожило, цвіло, буяло. Земля, що вчора виглядала білою пустелею, нині нагадувала казковий зелений килим, увінчаний ранніми квітами. Дерева, вкриваючись пишним цвітом, мрійливо погойдували вітами. Весняне сонце, зігріваючи весь простір, кидало на землю ніжні промені, що сріблом переливалися на хвилях маленького струмочка. Усе навкруги наповнилося незвичайним духом відродження, оновлення. Природа, ніби повноводна ріка життя, невпинно і стрімко розвивалася розкішшю свого багатства, мудрості, краси. Всі люди стояли, як вкопані познімавши шапки. Жінка, схрестивши руки на грудях, боязко озирнулась. А в катразі, прихилившись до дерева, щось майструє дід. Він показав на підлітка, який, відійшовши на сторону, подивився трохи і зник. Пес дивився на малясник зосереджено, з блисками жадоби в гаслих очах, нашорошивши вуха. Жадібно їли всі, бравши тремтячими руками вже тільки бліді і приречені привиди.

Відокремлені обставини: повертаючись із далеких країв, вкриваючись пишним цвітом, зігріваючи весь простір, познімавши шапки, схрестивши руки на грудях, прихилившись до дерева, відійшовши на сторону, нашорошивши вуха

ось:

Объяснение:

Сповнені особливої чарівності, пісні про кохання є вершиною народної поезії. Вони ввібрали в себе всю розмаїтість почуттів, усю і лисину людської душі.

Своєю самобутньою мелодикою, природним гуманізмом українська народна пісня здобула симпатії практично у всьому світі. Як зазначив відомий дослідник історії української культури Іван Огієнко, «її утворив народ наш такою, як ніхто з інших народів, і хіба тільки серби мають таку ж саму пісню. Наші пісні — це тихий рай, це привабливі чари, ті чари, що всім світом визнано за ними».

Ллє в піснях про кохання не тільки щира ніжність і незрадлива, чиста любов; тут і відгомін історії, і мотиви нелегких, життєвих випробувань, і почуттєве, особистіше сприйняття світу. Щодо цього вони близькі до історичної, соціально-побутової, соціально-сімейної лірики, часто мотиви цих різновидів народної пісні переплітаються. Як правило, любовні пісні — невеликі за обсягом, часто вони мають форму монологи або розповіді про третю особу. До найтиповіших мовно-стилістичних засобів таких творів належать поетичні паралелізми, здрібнілі форми іменників («дівчинонька», «козаченько», «вишенька», «зозуленька»), зачини з вигуками «ой», звернення до людини («ой ти, дівчино — з горіха зерня»), до природи («ой ти, місяченьку») тощо. Природа є невід’ємним атрибутом любовної пісні. Вона інколи ідеалізована, а.ле завжди перебуває у гармонії з людськими почуттями, підсилює їх.

Виразності пісням про кохання падає чарівна мелодія, переважно розспівна. За цим компонентом вони наближаються до романсів. У творах обох жанрів поетичні тропи та музикальні інтонації., ритміка та мелодична структура дуже багаті. Не випадково відомі композитори (зокрема, ГІ.І. Чайковський, М.В. Лисенко), створюючи класичні шедеври, спиралися на кращі зразки народного співу.

Любовні пісні дуже давно з’явилися в Україні; народ створював їх у різні історичні періоди. Серед усіх жанрів народного мистецтва пісні про кохання виявилися найбільш життєздатними. Прийшовши до пас із давнини, ці справжні поетичні перлини ще довго будуть передаватися від покоління до покоління.