14. Запишіть слова в кожній частині за їхньою будовою в такому порядку (бук- вами п, к, с, з позначено відповідно префікс, корінь, суфікс, закінчення): 1) л+к+3;2) п+к+с+3; 3) л+к+с; 4) к+3; 5) п+к; 6) к+с; 7) к+С+ 3.1. Кінний, орач, обв'язаний, затінок, довіра, іскра, розквіт.2. Бачиш, об'їзд, роз'яснений, істинний, трудaр, окраєць, віддяка.3. Запал, ідея, нагода, проміжок, орлиний, носій, експортний.​

В нашій мові — думки і мрії наших предків про волю і щастя, боротьба й звитяга, їхнє одвічне трудолюбство і мрійлива душа. Рідна мова слугує нам завжди. Словами щирими ми звіряємося в дружбі один одному й іншим народам, словами ніжними відкриваємо серце коханій, словом гострим і міцним, як криця, даємо відсіч ворогові. Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. Виплеканою, подарованою нам на віки вічні, щоб берегли, щоб леліяли, щоб розвивали далі. Слова можуть об’єднувати і роз’єднувати, але злютовуюча, об’єднуюча їхня сила в стократ дужча. В народу немає скарбу більшого, як його мова. Тож маємо зробити все для того, щоб не згорнулися крила, щоб не обірвалася золота нитка, яка веде з давнини в наші дні. Слова — це крила ластівки, вона їх не почуває, але без них не може злетіти. Любімо рідну мову, бережімо і плекаймо її як сестру, як матір, як власних дітей.

Недарма( _ . _ . _ .) деякі(хвиляста лінія) люди життя( _ _ _ _ _) своє( хвиляста лінія ) присвячують( дві лінії), щоб( обвести колом) вибудувати( дві лінії) й дослідити (дві лінії) своє( хвиляста лінія) генеалогічне(хвиляста лінія) дерево(_ _ _ _), бо( обвести колом) людина — єдина( хвиляста лінія) істота, яка(обвести колом) має(дві лінії) відчуття( _ _ _ _) історії( _ _ _ _), і коли( обвести колом) відчуття в ній( _ . _ ._ ) згасає(дві лінії), вона морально( _ . _ . _ ) дичавіє(дві лінії)

В дужках позначено як підкреслювати слова