Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р. в селі Чорнухах на Полтавщині в сім'ї малоземельного козака.
На жаль, про дитинство філософа відомо дуже мало. Він закінчив початкову сільську школу, в з 1734 року(за іншими даними, 1738 р.) (Григорію було 12) вступив на навчання до Києво-Могилянської академії. Тут він вчився до 1753-го (з перервами у навчанні). Григорій дуже полюбляв проводити час в бібліотеці, читаючи найвідоміші праці. Був найкращим у навчанні. За час навчання вивчив латинську, грецьку, церковнослов'янську, польську, німецьку та інші мови, ознайомився з творами багатьох філософів та письменників, від античних до йому сучасних.
Григорій Сковорода: 1741 року Григорій починає співати в придворній капелі у Петербурзі. Прославився чудовим басом, майстерною грою на скрипці, флейті, бандурі, цимбалах і сопілці та композиторським талантом, створював музику на власні вірші. Звідти він повертається 1744-го та продовжує навчання в Київській академії.
У 1745-1750 рр. їде до Європи: спершу до Угорщини в складі царської місії під проводом Ф. Вишневського, далі — до Словаччини (Братислава) й Австрії (Відень). Перебування Сковороди в Італії, Німеччині й Польщі не підтверджено документами. В цих країнах він бував в університетах, слухав лекції знаменитих професорів, працював у бібліотеках, студіював філософські праці й, володіючи багатьма мовами, дискутував із ученими різних країн.
Після мандрівки він повернувся в Україну, працював професором у Переяславі, в Харкові, приватно перекладав Плутарха, писав свої твори. З 1754 по 1759 рік жив у с. Коврай на Черкащині, тут він написав низку віршів до своєї славнозвісної збірки «Сад божественних пісень». Саме в цей час мислитель зустрічає одного з найвідданіших учнів, Михайла Ковалинського, який після смерті вчителя написав його біографію, докладну, ґрунтовну, на яку посилалися й посилаються всі дослідники творчості мудреця. Григорій Сковорода:
У 1766р. філософ написав трактат «Вхідні двері до християнської доброчинності», наступного року філософські твори «Наркіс. Розмова про те: взнай себе» і «Симфонія, названа книга Асхань про пізнання самого себе».
Протягом 1769—1774 pp. Сковорода написав збірку прозових байок «Байки харківські», «Бесіду, названу двоє, про те, що блаженним бути легко», і «Діалог, чи Розмова про стародавній світ», а також твори: «Розмова п'яти подорожніх про справжнє щастя в житті» («Розмова дружня про душевний світ»), «Кільце», «Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу».
Григорій Сковорода: У 1775—1776 pp. були написані твір «Книжечка, названа Si-lenus Alcibiadis, сиріч Ікона Алківіадська («Ізраїльський змій»)та «Книжечка про читання святого письма, названа Дружина Лотова».
Твори «Суперечка архістратига Михайла з сатаною про те: легко бути благим», «Пря Біса з Варсавою» були написані в 1783—1784 рр.
У 1785 р. Сковорода об'єднав тридцять віршів, написаних у різний час, у збірку «Сад божественних пісень».
У 1787р. він написав «Вдячного Еродія» і «Убогого Жайворонка», а у 1791р. завершив філософський твір «Діалог. Ім'я йому — Потоп зміїний».
Григорій Сковорода: Поет і мандрівний філософ помер 9 листопада 1794 р. у селі Іванівці на Харківщині (нині Сковородинівка Золочівського району). Він заповів висікти на своєму надгробку слова: «Світ ловив мене, та не впіймав».
Григорій Сковорода увійшов до історії України як великий філософ, мудрець, людина, яка вміла поєднувати світ природи з наукою у гармонії. Його послідовники користуються працями цього видатного автора навіть зараз, черпаючи з них мудрість.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
КОНТРОЛЬ ПРЯМА І НЕПРЯМА МОВА. ЦИТАТА ЯК Б ПЕРЕДАЧІ ЧУЖОГОВАРІАНТ 2Завдання 1-б мають по чотири варіанти відповідей, серед яких лише ОДНА правильна. Оберітьправильну відповідь.1. Виберіть варіант, який є закінченням визначення.Точно переданий уривок будь-якого висловлювання чи письмового твору, що наводиться дляпідтвердження або пояснення своїх думок називається...А) прямою мовою; Б) непрямою мовою;В) діалогом;Г) цитатою.2. Виберіть рядок, де є непряма мова (окремі розділові знаки пропущеноA) Боже, яка краса! обізвалась, ні до кого не звертаючись, тіточка Олена (М. Олійник).Б) Ми за дітьми йдемо до жінки, запитуємо Хто посадив цю тополю? Чи давно вона росте тут? (В.Сухомлинський).B) Не кидайте хлібом, він святий! — в суворості ласкавій, бувало, каже дід старий малечі кучерявійРильський).Г) Сахно запитав, як здоров'я Степаниди Петрівни, як живеться Семенові, чи не думають вонизаводити садок... (В. Собко).. Виберіть рядок, у якому цитату записано неправильно.4) «Кобзар», за словами Івана Франка, – це: ціла епоха в історії духовного розвитку українськогоароду.TOTAL
объяснение:
проблеми молоді непокоїли суспільство в усі часи, і тоді, коли люди похилого віку були молодими і коли їх батькам було по вісімнадцять, і вони тільки обирали, якою дорогою їм піти. проблема молоді - одна з основних, тому що, як не банально це звучить, за нею майбутнє.
але чому нам здається, що старше покоління завжди не має рації в тому, що шукає витоки проблем там, де вони на поверхні або шукає їх зовсім не там? напевно, тому, що в сьогоднішньої молоді не так сильно розвинене почуття відповідальності, або воно ще не сильно вкоренилася в молодих душах. коли тобі вісімнадцять років, то здається, що ще все життя попереду, і якщо навіть і зробиш ряд помилок, то є ще багато часу, щоб їх виправити.
але в житті все інакше. мабуть, однією з найактуальніших проблем сучасного українського суспільства є поширення вживання алкоголю та наркотичних речовин серед підростаючого покоління. зневірені підлітки, які не потрібні ні суспільству, ні собі, намагаються знайти заспокоєння в наркотичному та алкогольному дурмані.
нерозривно пов'язана з наркоманією проблема пошуку себе в житті, втрата відповідальності і майбутнього. проблемою сучасних молодих людей є професійне самовизначення. перед випускником школи стоїть багато питань. яку професію обрати? в який навчальний заклад піти навчатися? чи вистачить у батьків коштів заплатити за навчання? як показують різноманітні опитування, більшість випускників, закінчуючи школу, остаточно не відповіли для себе на всі ці питання. дуже часто рішення приймається вже в останню хвилину, а роздуми про правильність вибору ще певний час продовжують турбувати молоду людину і її батьків.
але, головна проблема ще попереду - це працевлаштування. чи знайде молодий спеціаліст роботу по спеціальності після закінчення навчального закладу? відповідь на це питання не завжди є ствердною. особливо це стосується невеликих міст і містечок..
в україні, на жаль, все по-іншому. однак, не всі їдуть на захід, спокусившись швидким заробітком, багато хто залишається і продовжують тягнути українську науку вперед. оцінять їх? чи не зневіряться вони ось також у своїх силах і чи не будуть шукати вирішення проблем у горезвісних грамах або в літрах? невідомо, але це - ще одна проблема сучасної молоді, і над нею варто дуже серйозно подумати.
дійсно, проблеми, які хвилюють сучасну молодь, різноманітні. сьогоднішні молоді люди набагато дорослішим своїх однолітків 60-х або 70-х років. але це означає також і те, що сьогоднішня молодь розумнішає і розуміє, що сподіватися, окрім як на себе, ні на кого. ось це і є той преломний пункт. зрозумівши це, хтось ступає на слизький шлях забуття, а хтось завзято, з усіх сил продовжує боротися. і ті, хто продовжує боротися, справді заслуговують на повагу.
загалом же, наша сьогоднішня молодь прекрасна. у лавах її ми все-таки бачимо більше студентів, ніж неуків, набагато більше працюючих, аніж наркоманів. і це не може не тішити. пройде час, і сьогоднішні молоді люди будуть вирішувати проблеми молоді 20-х років двадцять першого століття і, напевно, застосують свій досвід, нелегко засвоєний ними на рубежі тисячоліть. а поки вони продовжують жити і радіти життю, і вирішувати нагальні проблеми, по суті, самостійно.
а як же наша влада? чому вона не враховує досвід молодіжної політики розвинених країн світу? невже теперішні можновладці думають, що вони пануватимуть вічно? очевидно, що так більшість і думає. тому достукатись до їхнього сумління безперспективно.
наш порятунок у нашій активності, у нашій участі у громадських, пластових, студентських організаціях. і, безумовно, брати безпосередню участь у виборах і голосувати за тих кандидатів у народні депутати, які на законодавчому рівні розроблять нарешті дієву концепцію захисту національних інте-ресів, як перспективи розвитку української державності, забезпечать доступ молоді до освіти незалежно від її майнового стану, розроблять і приймуть закони щодо і підтримки молодих науковців, соціальної підтримки та соціально-правового захисту молоді, сприяння молоді у вирішенні житлових проблем та підтримки молодих сімей, національно-патріотичного виховання молоді тощо. теперішні вибори – це наш шанс змінити якісний склад верховної ради на таких депутатів, які будуть спроможні внести необхідні законодавчі зміни у сфері молодіжної політики. тільки тоді в української молоді з’явиться перспектива, а в держави - європейське майбутнє.