ПІДКАЗКА НЕПРАВИЛЬНОПРАВИЛЬНОосвоїти мовуОпанувати мовуBazΟυίπί πίπίЗаповіти дідівОсобовий прикладОсобистий прикладРахуватися з нугасою думкоюЗважати на чужу думку120 Прочитайте речення. Зробіть лексичний розбір виділених сліву вказаній послідовності. Скористайтеся поданим нижче зразком.1. Журавлі кудись летіли, їх несли могутні крила. То летятьвони з чужини на кохану батьківщину (В. Сосюра 2. І полоще чайкав сонні крила, і згубився вітер вдалині (А. Камінчук). 3. А білий шляхстеливсь і кликав у синю далечінь (А. Казка). 4. «Тепер головне —свіжа сорочка і чиста совість», - усміхнувся тато (М. Стельмах).​

За правилами етикету, прийшовши в житло, необхідно відразу зняти шапку і привітатися з господарями. Обіймати або вітатися за руку можна тільки після того, як будуть зняті рукавички. Якщо на вулиці дощ, парасольку необхідно скласти і залишити в передпокої. Ні в якому разі не можна його розкладати і ставити серед кімнати. Якщо двері в оселю була відкрита не господарями, а кимось іншим, то потрібно увійти в приміщення, де зібралися всі гості, привітатися спочатку з усіма, а потім згідно правилам поведінки окремо підійти до господарів. Гостях,а не готяг

Що посієш - то і пожнеш. Раніше, коли я чув це прислів"я, думав, що воно тілько про роботу людини. Зробиш що-небудь -і тоді будеш щось мати. Але якщо вдуматись у зміст цих слів, то їх можно перенести і на людські взаємновідношення. Посієшь щось лихе, недобре - так ось таке і збереш. Це будуть гіркі плоди з твєї життєвої ниви. Нерідко можнобачити, що до людини, котра комусь бажає зла, лихословить, обманює, дуже погано відносятся оточующі. И навпаки. Коли
 
в общем сама дальше переводи, мне надоело

 человек искренний, доброжелательная, вежливая - это она со своей нивы пожинает взаимность и почет других. Добро порождает добро, а зло разъединяет людей, разрушает их души. А потому треба всем задуматься, чем же засеять свою ниву, чтобы пожинать добрые плоды. Очень часто каждому из нас приходится слышать от взрослых такие выражения: «Нельзя», «Что люди скажут?», «Не смеши людей». Но нередко мы не задумываемся над их глубинным содержанием. Уважение к общественной мысли - одна из основ народного этикета, который является неписаным сводом норм и правил поведения человека с родными, знакомыми. К сожалению, часто приходится встречаться с дерзким отношением моих ровесников к старше возрастом, пренебрежительностью к младшим. Это результат того, что вдоль возрастов терялись народные традиции, духовные достояния поколений. И сейчас, как некогда, необходимо возродить традиции уважения к старшим, сохранение родственных связей, почета к слову, языку. Прочитал я недавно сказку о сыне, который отца от преждевременной смерти. А случилось это так. Когда-то старых людей, которые уже ничего делать не могли, спускали на лубках у пропасть: чтобы хотя хлеб не ели. А один мужчина очень любил своего отца и, не выполнив жестокого закона, запрятал его в хлеве. Вскоре в тех краях случился недород. Отец и посоветовал сыну пересеять поле. Долго испытывали удивление люди богатому урожаю, а когда узнали, что посоветовал мужчине отец, то перестали стариков вывозить на лубках. Уважали до самой смерти, так как родители мудрые, жизням битые. Эта сказка принудила меня призадуматься над тем, как мы относимся к старшим. Когда-то их почтительно называли на «вы». Но, к сожалению, случаются случаи, когда мальчик или девочка не уступают местом людям преклонного возраста в транспорте, не спешат бабушки поднять трудный чемодан, забывают поздравить родных с праздником. А все из-за того, что кому-то не случилась сказка о признательном сыне, которая учит уважению к старшим.