3. Виконайте словотвірний аналіз поданих слів.Дерев'яний, підпис, будівельник.​

Українська мова є моєю рідною мовою

Ця барвиста мова лунала у колискових піснях мого дитинства. ..

Нею розмовляли мої предки. ...Тому українська мова є мовою спілкування моїх батьків. ...

Вони навчили мене любити її, не засмічувати поганими словами. ...Вона дзвенить на вулиці, у магазині, школі, бібліотеці, бо є мовою жителів мого рідного краю. ..

Щоб добре знати рідну мову, я вивчаю її на уроках у школі. Милозвучні рідні слова звучать у моїх піснях...

За до мови я пізнаю світ, можу помріяти, передати свої відчуття, заспівати чудову пісню...))

Українська мова особлива. Вона є багатою, барвистою, милозвучною мовою українського народу. ...

Вона прийшла до нас від наших прадідів, збагатившись протягом багатьох століть. Мова - це невід'ємна частина рідного краю...

Наша мова ніжна, мелодійна, у ній є і пестливі слова,і багаті на мудрість прислів"я. ..У нашій мові - безсмертя нашаго народу.

Объяснение:

удачи тебе...)))

ХУДОЖНІЙ СТИЛЬ, художня мова, мова художньої літератури — функц. різновид літературної мови. Виявляючи особливий б мислення, X. с. відтворює дійсність через конкр.-чуттєві образи. Мовна картина світу письменника виконує естет. функцію, що передбачає зв’язок між тим, хто створює худож. світ, і тим, хто його сприймає. До екстралінгв. чинників X. с. належать естет., соціальні, психічні та ін. засади мовно-худож. творчості. X. с. — це особливий б мислення, створення мовної картини світу.

X. с. обслуговує духовно-естет. сферу життя народу. Мистецтво худож. слова полягає у розкритті потенц, можливостей над. мови, які завдяки довершеності мовного матеріалу, його незвичності, оригінальності, худож. доцільності досягають ефективного емоц.-естет. впливу на читача, розвивають його мовний смак. X. с., об’єднуючи мовні жанри худож. л-ри (поезію, прозу, драму), а також усі індивід.-авторські X. с., становить певне узагальнення щодо прийомів і засобів створення худож. образності. Образна мова вирізняє твори худож. л-ри з-поміж ін. текстів. Вона не обмежується традиц. тропами й фігурами мови, а наповнює естет. змістом безóбразні мовні елементи, перетворює їх у систему худож.-мовного бачення світу. У вірші «Садок вишневий коло хати» Т. Шевченка довершеність і цілісність X. с. досягається особливою функцією загальновживаної лексики укр. мови, створенням асоціативного лірич. поля, у якому слова з нейтр. загальномовною семантикою інтимізуються, набувають емоц.-експресив. змісту. X. с. має свої норми, що змінюються, модифікуються залежно від літ. традицій, течій, напрямів, худож. шкіл та індивід. стилю. Мовновиражальні прийоми, засоби змалювання, напр., портрета, пейзажу в творах І. Нечуя-Левицького відрізняються від портретної характеристики персонажа чи описів природи в сучас. худож. л-рі, зокрема в творах Вал. Шевчука, Є. Гуцала (тобто існує мовно-худож. образність, типова для певної доби).