28. НЕПРАВИЛЬНО утворено звертання в реченні А Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.Б Спитай себе, дитина, хто ти є, і в серці обізветься рідна мова; і в голосі яснім ім’я твоє просяє, наче зірка світанкова.В У тебе, козаче, такі дивні карі очі, яких я ще зроду не бачила. Г Крім вогню, хлопче, треба мати ще й витримку.Д Пригадайте, мамо, те прощання край воріт, де сяяла роса. 29. НЕПРАВИЛЬНО утворено звертання в реченніА Шуми, вітер, шуми, буйний, на ліси, на гори.Б Листоноше, у нелегкі часи Другої світової війни тебе чекали з нетерпінням та острахом водночас.В Зараз ви кажете надзвичайно цікаві речі, Григорію Павловичу.Г Піди, Марусю, піди, моя голубко, вибери моє збіжжя.Д Скажи, Україно, звідки могутність незламна твоя?30. НЕПРАВИЛЬНО утворено звертання в реченніА Ти чого це, дівко, на вулицю носа не показуєш? Б Добридень, квітне, повелитель квіту. В Понеси мене на крилах, радосте моя, де на пагорбах і схилах сонця течія.Г Здрастуй, пташечко маленька, звідкіля ти, звідкіля?Д Нехай живе поезія, мій друже.31. ПРАВИЛЬНО утворено звертання в реченніА Не шуми ти, луг, і не гасніть, далі! Б Ти припав, мій син, до лиця мудрої кринички польової.В Мій отчий дім незабутній, зі мною скрізь твоє тепло.Г За руку беру тебе, слово, як юнку, як рідну дитину, на руки беру.Д Командир, хай поблизу Дніпра відпочине воїна душа!32. ПРАВИЛЬНО утворено звертання в реченніА Розкажи мені, сивий діду, про твої пережиті дні.Б Неси мене, коне, до рідної хати.В Зацвітай, моя синя квітка, не хилися та не в’ялися, не губи своєї сили.Г Зрадний твій покров, лукава ти, весняна ніч!Д Браття і дружина, краще ж нам потятим бути, ніж в полоні гинуть!33. ПРАВИЛЬНО утворено звертання в реченніА Батько, хоч не рідний, то названий, я не знаю, як вам і дякувати за вашу раду.Б Оставайтеся здорові, мої високії тополі і хрещатий мій барвіночок.В Вийся, жайворонок, над полями, розважай людську тугу ти піснями.Г Дивіться, чоловіченьки, які в мене черевиченьки.Д У світ широкий навпростець ти веди мене, надія!​

Шкідливі звички-шлях у безодню: Діалог

- Привіт, Андрію! Ти чув новину? Миколу батьки спіймали на палінні, так тепер він наказаний: цілий тиждень з дому не вийде.
- Привіт. Чув. І чого це вони на нього так розсердилися? Зараз кожен другий школяр палить. Може, Микола вважає, що з цигаркою він виглядає дорослішим... Дурник. Та нехай собі палить, як порозумнішає - кине.
- А від раку легенів він померти не хоче? До того ж, кинути палити дуже важко - важче, ніж кинути вживати героїн.
- Тю! Та ти що, порівнював? Звідки ти це знаєш?
- А у мене дядько в онкодиспансері працює. Він мені багато чого розповів. І про те, що рак легенів "молодшає", і про те, що його дуже важко лікувати. Пам'ятаєш, від чого помер Олександр Абдулов?
- Так, знаю. Саме від раку легенів.
- А як ти вважаєш, чи помер би знаменитий актор від цієї хвороби, якщо її б було легко лікувати? Рак легенів - це майже завжди вирок.
- Який жах.
- Так отож. Як на мене, краще не ризикувати.
- Я теж так вважаю. А що ти говорив про те, що палити кинути важко?
- Не важко, а дуже важко. Це мені теж дядько розповів. Нещодавно стаття вийшла у науковому журналі про це. Виявилося, що кинути палити важче, ніж вважалося раніше. Сила цєї звички навіть сильніша, ніж звичка до вживання тяжких наркотиків.
- Мабуть, краще не починати.
- Згоден.

Я змінююся!

Мої батьки — прихильники здорового життя. І коли ми виїжджаємо за місто, багато уваги приділяють фізичній активності. Батько з мамою бігають кроси вздовж річки, купаються до пізньої осені. Звісно, й мене намагаються привчити до цього. Я відмовлявся(-лася) купатися восени. Але коли почув(ла), що Даринка Лисенко, моя сусідка по квартирі, кутається з батьками в ополонці, я теж зацікавився(-лась). І ось у жовтні ми виїхали з батьками на беріг річки. 
Погода була чудова: сонечко пригрівало, наче у серпні, тільки жовте листя нагадувало, яка зараз пора року. 
Батьки мої дуже здивувалися, коли я почав(ла) розминатися без нагадування. Потім пробіг(ла) разом з ними деяку відстань. Найбільше здивувало їх моє бажання викупатися. Мама не на жарт сполохалась і сказала, що категорично забороняє мені навіть наближатися до води, запевняючи, що для купання у таку пору треба готуватися ще влітку. Але батько несподівано підтримав мене. 
Що сказати? Вода мене обпалила. Був я в річці лічені хвилини, але наступного дня не міг(не могла) піднятися з ліжка, щоб піти до школи. Мене трусило, мабуть, від температури, з носу лило, з очей капали сльози. Звісно, почав(ла) кашляти. 
Поки я одужував(ла), у мене був час, щоб все обміркувати. Одного мого бажання зрівнятися з Даринкою Лисенко замало. По-перше, мама має рацію: загартовування треба починати влітку. 
По-друге, треба готувати своє тіло не тільки для холоду, але і для серйозних фізичних навантажень. Попри все моє бажання я не міг(не могла) пригадати, коли я востаннє робив ранкову зарядку. Я не любив(не любила) бігати на уроках з фізкультури.
По-третє, щоб досягти мети, треба чітко дотримуватися режиму, розпорядку дня. Не сидіти до пізнього вечора біля комп'ютера або телевізора, а вийти перед сном подихати свіжим повітрям, лягати спати в один той самий час. Тоді не треба буде мене будити вранці з такою наполегливістю, як мама. Даринка займається в секції боротьби — це у дівчат вважається дуже модним захопленням. А я дивлюсь спортивні змагання лише по телебаченню, сидячи у своєму улюбленому кріслі і поїдаючи цукерки. 
Треба сказати, що я здолав(ла) свою застуду швидко. Я став(ла) іншою людиною. Я почав(ла) змінюватися. Я з повним правом можу назвати себе прибічником здорового життя.