5. У переносному значенні вжито виділене слово в реченні: А А в головах на весілля н​е подушка, а каміння. Б Довго ми ​оббивали пороги ​різних канцелярій, роздаровували вельможним панам та підпанкам усе, що привезли з собою, але так нічого й не добилися. В Мій батько був ​ширмачем​, і я ​ширмач​. Г Ти бачив таких ​адійотів?​ 6. Діалектні слова вжито в реченні: А В міщанській одежі і в рідному вінку, занесена сюди богзна-відкіль вітрами, дивується вона чужинському танку. Б Ви лягайте, а я борзо зладжуся й піду, і за годинку буду знов тут. В Щороку цариця все більше обмежувала запорозькі вольності. Г Дорога й праця – сестри рідні і благовісниці живі. 7. Установіть відповідність між фразеологізмом та його тлумаченням: 1 ходіння по муках 2 ахіллесова п'ята 3 проходить червоною ниткою 4 вивести на чисту воду А складний життєвий шлях Б викрити когось В правильний напрямок Г провідна ідея твору Д слабке, вразливе місце людини або справи 8. Установіть відповідність між специфічно українським словом (виділене слово в синонімічному реченні): 1 грубий 2 крик 3 поле 4 отара А Перед самими жнивами подув східняк, і найбільший л​ан пшениці «попав під запал». Б Передній край г​аласу ​не любить. В Ми дивимось на його ​дебелі с​таречі руки... і все більше проймаємось співчуттям до старого. Г Перехопившись через розбитий ч​ередою пісок, виїжджаємо на пагорб, і далі перед нами відкриваються... поля кукурудзи! Д А хміль н​уртує ​душу. 9. Позначте речення, у якому використано омоніми: А Ти будь не скупердяй, не скнара і знай батьківські заповіти. Б Якщо у тілі душа крилата – що їй хороми, що їй палати. В Веснонько любая, часу не гай, якнайскоріше прилинь у наш гай. Г Народові потрібні не виграні битви, не втішання славою і волею, а майбуття. 10.​Установіть відповідність між фразеологічними антонімами: А сховатися у шкаралущу Б попасти в тенета В зі шкури пнутися Г зривати личину 1 брати за барки 2 відкрити душу 3 пальцем не ворухнути 4 виходити з рівноваги 5 вискочити на сухе 6 надягати машкару 7 зв'язати руки 11.​У котрому рядку вжито синонімічні фразеологізми: А гомеричний сміх, умивати руки, поцілунок іуди Б дамоклів меч, у поті чола, вавилонське стовпотворіння В хоч греблю гати, як зірок у небі, як води уморі Г вушко голки, спалити халяви, ні за цапову душу 12.​У котрому рядку всі слова є діалектизмами: А спузар, полум'я, іскра Б крисанець, колиба, банно В пшениця, острів, пароплав Г кишеня, дідич, криголам

ЛИВАДИЙСКИЙ ДВОРЕЦ

Самое замечательное здание всего дворцового комплекса в Ливадии - это Белый дворец, построенный в стиле раннего Возрождения. Белый дворец стоит на фундаменте из серого мраморовидного известняка, а основным архитектурным мотивом для его возведения послужило зодчество Флоренции. Из итальянской архитектуры было заимствовано и оформление внутреннего двора и центрального входа. Однако не весь дворец построен в стиле итальянского Возрождения: автор проекта Николай Краснов соединил (или по-своему переработал) элементы нескольких архитектурных стилей.

Удивительной частью ливадийского дворцового комплекса является итальянский дворик - прекраснейший уголок всего ансамбля. Со всех четырех сторон он окружен полуциркульными арками, опирающимися на колонны дорического* ордера. От капителей** колоны идут выступы, и в результате получается тенистая лоджия. Строгие пропорции, четкий ритм арок и колонн, легкая балюстрада*** над арками, четкие прямоугольные окна второго этажа, дорожки к фонтанчику, вечнозеленые растения - все это навевает покой и гармонию. Завершают убранство флорентийские фонари, решетки окон и особенно металлические кованые ворота работы уральских мастеров, которая исключительной тонкостью своего исполнения вызывает неизменное восхищение всех посетителей.

Предметом особой заботы Краснова был антиквариат. При оформлении дворцового парка реставрировались и заново украшались греческие и турецкие беседки, восстанавливались старинные фонтаны и вазы. Архитектор сам в поисках древностей выезжал в Италию, посылал за ними своих Он сохранил упоминавшийся выше фонтан с нимфой. Над лестницей высокого крыльца нависла химера - копия химеры собора Парижской Богоматери, олицетворяющей собой доброго духа, охраняющего дом (По Н. Ионину). 

 

Переклад українською: ЛІВАДІЙСЬКИЙ ПАЛАЦ

 

Найчудовіша будівля всього палацового комплексу в Лівадії - це Білий палац, побудований в стилі раннього Відродження. Білий палац стоїть на фундаменті з сірого мармуроподібного вапняку, а основним архітектурним мотивом для його зведення стала архітектура Флоренції. З італійської архітектури було запозичене і оформлення внутрішнього двору і центрального входу. Однак не весь палац побудований в стилі італійського Відродження: автор проекту Микола Краснов з'єднав (або по-своєму переробив) елементи кількох архітектурних стилів.

 

Дивною частиною Лівадійського палацового комплексу є італійський дворик - найпрекрасніший куточок всього ансамблю. З усіх чотирьох сторін він оточений напівциркульними арками, що спираються на колони доричного ордера. Від капітелей колони йдуть виступи, і в результаті виходить тіниста лоджія. Строгі пропорції, чіткий ритм арок і колон, легка балюстрада над арками, чіткі прямокутні вікна другого поверху, доріжки до фонтанчика, вічнозелені рослини - все це навіває спокій і гармонію. Завершують оздоблення флорентійські ліхтарі, решітки вікон і особливо металеві ковані ворота роботи уральських майстрів, яка винятковою тонкістю свого виконання викликає незмінне захоплення всіх відвідувачів.

 

Предметом особливої ​​турботи Краснова був антикваріат. При оформленні палацового парку реставрувалися і заново прикрашалися грецькі і турецькі альтанки, відновлювалися старовинні фонтани і вази. Архітектор сам в пошуках старожитностей виїжджав до Італії, посилав за ними своїх помічників. Він зберіг згадуваний вище фонтан з німфою. Над сходами високого ганку нависла химера - копія химери собору Паризької Богоматері, яка уособлювала собою доброго духа, який охороняє будинок (За Н. Іоніним).

Я багато разів придивлявся до того, як відповідально моя бабуся ставиться до роботи. Але найбільше мені подобалось гати за випіканням пиріжків. У неї якесь особливе ставлення до хліба. Мабуть, це тому, що під час голоду вона не їла вдосталь хліба. 

Отже, бабуся господарює на кухні. Тут гамір, чути булькання чогось у каструлях, цокання годинника, дзенькіт тарілок, а серед всього цього моя бабуся. її не обходить цей гармидер. Для неї головне — спекти смачні пиріжки. Очі моєї бабусі рухаються швидко, ніби наказують рукам робити саме ту роботу, яка потрібна. Обличчя бабусі осяяне усмішкою, розрум'янилось, ніби на морозі. А руки, золоті руки моєї дорогої людини, рухаються так швидко, що я не встигаю за ними стежити.