Антоніми вжито в прислів’ї Глибше орати – більше сіна мати. Шануй учителя, як родителя. У червні на полі густо, а надворі пусто. Не бажай синові багатства, а бажай розуму.

полі густо, а надворі пусто.

Объяснение:

Протиставлення порожньо і густо

Антонім вжито в прислів'ї: У червні на полі густо, а надворі пусто

Діалог на тему: "Як пандемія змінила моє життя?"

- Привіт, а чому ти без маски?

- Привіт, я дуже поспішала, ледве не запізнилась на автобус. Про маску геть забула.

- О, розумію, у мене й самої нещодавно була така ситуація. Але після жахливих наслідків я віддам перевагу запізнитись на автобус, аніж забути маску.

- Ов-ва, а що за ситуація?

- Я поспішала на автобус, і так як і ти забула маску. Автобус був геть заповнений, дивно що водій не звертав на це увагу, але я і сама поступила не правильно, що залишилась, а не почекала інший. Біля мене стояв чоловік, який постійно кашляв, і мене це дуже настерігало, тому я зробила крок назад, щоб випадково не заразитись. Але місця було не багато, тому моя позиція дуже не змінилась...

- А які наслідки?

- Після цього у мене декілька днів була температура.

- Ти проходила аналіз на коронавірус?

- Так.

- І який був результат?

- Я дуже втішилась, коли результат був негативний.

- Це була просто застуда?

- Сподіваюсь, лікарі говорили що це просто грип.

- Тобі дуже пощастило! Хоча я й сама незнаю чи вийшла б заповненого автобусу, якщо мені треба було б поспішати кудись.

- Головне мати маску або респіратор і старатися оминати такі автобуси. Здоров'я важливіше будь-яких справ.

- Я з тобою згідна. Моя подруга декілька днів назад теж захворіла на ковід. Ми з нею не бачились всього пару днів, а здаэться що цілу вічність. Дуже нудно без неї.

- Розумію, але краще зараз не контактувати з нею.

- Ми тільки зізвонюємось, мене б і не пустили до неї...Хочу щоб цей ковід скоріше скінчився.

- Стільки людей хворіють, помирають..

Повисла незрчна пауза.

- Добре, мені час йти...

- Мені теж потрібно поспішати. Було цікаво поспілкуватись.

- І мені, бувай!

- Бувай!

23 репліки, можна поділити їх або добавити щось своє, щоб було більше.

Серце калатає, душа розмикається, вона має ввібрати в себе– ці радісні слова. Співає й землі. Біла сизість снігів переходить в сизу білість неба, створюючи, нерозривність. І ти ніби бачиш над тобою, і поперед тебе шугають янголята… Різдвяна казка! Певна річ наша земля зберігає інформацію, яку чужинці-заволоки ніколи не вичитають: ані зі снігів, ані з марева, ані з розлитих у повітрі щедрівок. І починаєш розуміти ту тоскну необхідність наших емігрантів, що воліли б хоч померти на рідній землі. Ми відчуваємо власне тіло не бачачи власного випромінювання не фіксуючи космічних променів, які проймають наше єство. Зоряні пульсування зливаються з незримими спектрами променів від землі, такі імпульсі відчувають тільки люди споріднені із землею. Ці імпульси закладені в безсмертних колядках і щедрівках.