Рассказ про то как дети должны относиться к матери

дети должны относиться к матери с любовью.она нас родила подарила нам жизнь

мама ето самое красивое слово к маме надо относитса хорошо ласково 

мама ето первое слово 

ма мамочка непосмейте говорить маме грбо ето большой грех

Твір-роздум про мудрість коли дитина тільки починати освоювати та розуміти навколишній світ, вона все сприймає як нове, цікаве. широко розплющеними та довірливими очима дивиться вона на яскраве сонце в блакиті, розпитує про те, що, як та навіщо. дитина стоїть на порозі великих знань, що визначатимуть усе її життя. у цей період життя необхідно дитині правильно розуміти світ навколо. та діти й самі часто проявлять неабияку мудрість – наприклад, вони вміють бачити сутність речей, вони щирі у почуттях та бажаннях молодість – швидкий, бурний вік, коли людина самостійно стикається з реальним життям. вона усвідомлює різницю укладів життя минулого та сучасності. на її очах відбувається зміна часів, змінюється життя, людина сама є безпосереднім учасником того процесу. по-новому сприймаються минулі ідеї та події, інше ставлення викликають звичні речі. тому суперечки між традиціями та новими ідеями неминучі, як неминучі й розчарування. молодість обурює якісь, на її думку, безпідставні конфлікти, за які було покладено багато життів. покірність перед катастрофічними подіями не знаходять у неї розуміння, бо зараз, коли все вже позаду, здається, що можна було б знайти вихід. у такому віці мало кого можна назвати мудрим, бо молодь не хочу прислухатися до порад, хочу все зробити на свій лад. та саме тоді в людині починає накопичуватися мудрість, що базується на власному досвіді, вона починає розуміти, що в чомусь її батьки та дідусі все ж були праві. прожиті літа мудрість та вміння спокійно розмірковувати про те, що сталося. гарячі ідеї та нездійсненні мрії спочатку зважуються, підключається досвід та вміння дивитися наперед. згадуються свої та чужі помилки, знаходяться засоби запобігти їм та виправити. тому людина в літах вже не рветься в бій, але завжди готова дати пораду темпераментній молоді, аби та не повторювала минулих помилок та вчилася отримувати користь з власних. її мудрість часто незрозуміла молодим людям, та вона розуміє їх, бо сама була такою. чи можна сказати, що тільки стара людина може бути мудрою? я вважаю, що ні. якщо людина вміє робити висновки з того, що з нею трапляється, вона вчиться жити. і з кожним таким уроком стає трохи мудрішою.

Кожен народ на землі з покоління в покоління передає свої звичаї , побут , легенди і світогляд . все, що людина вважає своїм , рідним , близьким і коханим , успадковано ним від предків і дбайливо зберігається в сучасному світі. традиції – це саме те , що виховує особистість і є визначитися з життєвими пріоритетами. свої традиції є також у кожної сім’ї , і наша – не виняток. і основною нашою традицією є згуртованість. що – б не трапилося , завжди можна бути впевненим у тому , що рідні люди прийдуть на виручку . старше покоління в нашій сім’ї користується незмінним пошаною і повагою. до їхньої думки і порад обов’язково прислухаються і дорослі і діти. завдяки тому , що кожен член сім’ї піклується про іншому , наша сім’я стає міцною і щасливою . гостинність , теж одна із сімейних традицій. у нашому будинку завжди раді родичам , друзям і знайомим. прихід гостей перетворюється на маленьке свято . батьки не усувають дітей від спілкування з дорослими , а навпаки , спонукають брати участь у спільному чаюванні і на власному прикладі вчать , як доглядати за гостями. такі вечори проходять у нас весело і цікаво для всіх. до речі про свята . такі загальноприйняті свята як новий рік чи міжнародний жіночий день , дні народження ми відзначаємо у великій компанії. як правило , за святковим столом збирається багато гостей , проводяться різні конкурси та вікторини. буває дуже весело , і ми довго потім згадуємо про ці вечори . але є у нашої сім’ї і свої свята , які проводяться у вузькому сімейному колі. це дати значущих для членів сім’ї подій , які залишили незгладимий слід у житті . традицією в нашій сім’ї є і любов до активного відпочинку . у вихідні ми обов’язково виїжджаємо на природу. влітку це відпочинок на річці з купанням і риболовлею , з піснями біля багаття і ночівлями в наметі. або похід з рюкзаками за плечима в гори щоб подивитися на печери. а взимку – всією родиною ходимо кататися на ковзанах або тубах . такий відпочинок приносить багато радості і заряджає енергією на довго. наша сім’я була б не повною , без іх вихованців. кіт, що живе у нас вже багато років , став майже членом сім’ї. у нього теж свій характер і з ним треба рахуватися іншим мешканцям будинку. любов до тварин ми теж вважаємо своєю традицією. сімейні традиції людині стати особистістю і гідним громадянином своєї країни. дозволяють пишатися своїм корінням , цінувати і любити свою батьківщину. я думаю , наша сім’я зможе зберегти свої звичаї і передати їх новому поколінню.